У Львові щороку можемо спостерігати сакральні споруди у будівельних риштуванням. До Міжнародного дня пам'яток, який світ відзначає 18 квітня, ЛКП «Бюро спадщини» підготувало огляд невеликої частини найцікавіших пам’яток - сакральних споруд, над якими працювали реставратори протягом минулих 10-ти років.
В епоху радянського режиму храми Львова за невеликим винятком не використовувались за призначенням. В церквах були склади, розважальні заклади і навіть в’язниці. Ну і звичайно їх ніхто не ремонтував. Така експлуатація храмів позначилася на їх збереженні.
Релігійні громади отримали будівлі часом в жалюгідному стані: проблеми з дахами, облущені фасади, знищені інтер’єри. Звичайно, міська адміністрація активно долучається до фінансування реставраційних робіт, для виконання яких потрібні відповідні фахівці та значні гроші.
У цьому матеріалі – лише три проекти, які втілені останнім часом в кращих храмах Львова. На ще багатьох об’єктах реставрація триває і досі. Роботи супроводжувало управління охорони історичного середовища ЛМР, роботи проводились за гроші міського бюджету.
Церква святого Миколая (XIII ст.) на вулиці Б.Хмельницького
Цей храм не був зачинений в радянський період, тому зберігся у відносно доброму стані. Однак дві проблеми довелося вирішувати нагально – це зношене дахове покриття та подекуди прогнилі конструкції даху, та навколишню територію, яка стала збірником стічних вод з замкових пагорбів.
«Дерев’яну дахову конструкцію відреставрувати та покрили дах новою міддю наші реставратори з фірми «Центр Комплекс». Також реалізували проект впорядкування території, мощення білим природним каменем території довкола храму. Церкву обладнали блискавкозахистом. З цікавинок – в підхрестовому яблучку звели гніздо пташки, тож реставратору хрестів на куполі храму Юрію Миколаїшину довелося чекати з виконанням робіт поки пташенята не підросли і покинули гніздо. Тепер в яблучку, яке отримало нову позолоту, залишена інформація для нащадків про реставрацію храму в 2017 році», - розповіла начальник управління охорони історичного середовища Лілія Онищенко.
Костел святого Казимира (XVIIІ ст) на вулиці Кривоноса
Цей храм на вулиці Кривоноса після Другої світової війни використовувався як жіноча колонія, тому внутрішнє розкішне убранство храму було знищене повністю. Отець Себастьян, настоятель храму, почав подвижницьку роботу по відновленню інтер’єрів, церковна громада активно долучилася. Але великі роботи були їм не під силу, тому місто долучилося до фінансування значних реставраційних робіт.
«Дах отримав мідне покриття. Це так би мовити "панський" матеріал. Дуже типовий для Львова, для того часу і для цієї церкви. Робота була не проста, адже другу половину даху зруйнували за радянських часів і зрізали висоту. Ми відновили так, як було раніше. Церква на вулиці Кривоноса - унікальна і надзвичайно красива», - розповіла Уляна Заставна, директор ТзОВ «МАКРО-БУДОМАТ», яке розробило проект реставрації даху.
Зараз тривають роботи з гідроізоляції фундаментів та реставрації фасадів церкви. «Також фахівці проводять реставраційні роботи у колишніх келіях костелу Казимира, у яких невдовзі облаштують музей ім. А. Шептицького”, - зазначає Маріанна Мороз, начальник відділу обліку та моніторингу міського управління охорони історичного середовища.
“Отець Севастіян зібрав унікальну колекцію творів сакрального мистецтва, частину яких планує розмістити в оновлених келіях монастиря. зараз ведемо переговори про передачу цих приміщень для потреб музею, бо наразі монастир належить Львівському державному університету внутрішніх справ” - додає Лілія Онищенко.
Костел кларисок (XVII cт.) – нині музей сакральної барокової скульптури Пінзеля на оновленій площі Митній.
Костел кларисок часто змінював функцію. Тут була і митниця, і фабрика тютюну, і продуктовий склад, але вже від 1996 року це філія Львівської національної галереї мистецтв. Тоді ж провели ґрунтовну реставрацію інтер’єрів, де збереглися розписи Станіслава Строїнського. Однак ці розписи почали нищитися через нещільний дах, який потребував термінового оновлення. Настав час і для реставрації фасадів храму, що і було виконано коштом міста в 2017-2018 роках.
«Через великий обсяг робіт реставрація тривала кілька років за проектом, виконаним інститутом «Укрзахідпроектреставрація».
Перший реставраційний етап стосувався дахів і сигнатурки, другий – це фасади і вітражі. Складнощі, які виникли, це стіни вежі у формі зрізаного конуса, тому дощові води потрапляють на ці нахилені стіни, що залишає неприємний слід на фасаді. Використання високоякісного захисного шару пофарбування частково вирішив проблему, але ця вежа потребує особливого догляду.
