Слухай онлайн
Історія

Скандальна "Кульбаба": в центрі Львова знову розпочали будівельні роботи без археологів

Фото - Науково-дослідний центр
Фото - Науково-дослідний центр "Рятівна археологічна служба".
Фото - Науково-дослідний центр
Фото - Науково-дослідний центр "Рятівна археологічна служба".
Фото - Науково-дослідний центр
Фото - Науково-дослідний центр "Рятівна археологічна служба".
Фото - Науково-дослідний центр
Фото - Науково-дослідний центр "Рятівна археологічна служба".
Фото - Науково-дослідний центр
Фото - Науково-дослідний центр "Рятівна археологічна служба".
1/6
У центрі Львова на площі Галицькій, де минулого року археологи "Рятівної археологічної служби" досліджували мури готичного костелу Воздвиження Чесного Хреста, знову розпочали будівельні роботи без археологі. Про це Гал-інфо повідомили у прес-службі Науково-дослідного центру "Рятівної археологічної служби".

"Ми дуже здивовані, розчаровані і навіть злі. Попри усі переговори і домовленості, попри гучний скандал минулого року довкола незаконних земляних робіт на місці фонтану «Кульбаба» у Львові, цього тижня на тій же ділянці розпочали будівельні роботи без археологів", - сказано у повідомленні.

Як сказано у повідомленні, аби не зупиняти процес проєктування та спорудження нового фонтану на роки, у 2019 році археологи Науково-дослідного центру "Рятівної археологічної служби" за кошти Галицької районної адміністрації провели рятівні археологічні розкопки на місці проєктованого фонтану.

На місці "Кульбаби" у центрі Львова облаштують сухий фонтан

"Навіть порівняно невелика розкрита площа дала фантастичні результати! При цьому ми не ставили собі за мету повністю розкрити усю територію ділянки скверу. Чимало цінного і цікавого, що може розказати нам про історію Львова від часу його першої згадки, залишилось у землі для майбутніх дослідників. Але, і це дуже важливо, було досягнуто принципової згоди усіх сторін – замовника, проєктантів, генпідрядника та археологів, що усі подальші зміни у проєктних рішеннях, усі подальші земляні роботи узгоджуватимуться і виконуватимуться за участі науковців.

І поки ми чекали інформації про початок робіт, відбулось щось незрозуміле: будівельники (ТОВ «Патронат-Плюс») залили частину основи фундаменту гідротехнічної споруди. Так, знову без археологів. За словами нашого колеги Василя Петрика, який був вчора біля місця торішніх розкопок, бетонна основа облаштована частково на території, яка не досліджувалась. Тобто, генпідрядником було знову знищено ділянку давнього культурного шару на площі щонайменше 6 м. кв. Власне для таких випадків і мав бути присутній археолог.

Постає багато запитань:

  • хто дав дозвіл на початок будівництва?
  • чи погоджено проєкт центральним органом охорони культурної спадщини, адже йдеться про історичний ареал Львова?
  • чи має виконавець будівництва дозвіл Міністерства культури України на виконання земляних робіт в історичному ареалі міста?
  • чому знову проігнорували пам’яткоохоронну частину?

Вже сьогодні звертатимемось за роз’ясненнями і до замовників, і до виконавців", - сказано у повідомленні.

Нагадаємо, торік на місці фонтану «Кульбаба», що на площі Галицькій у Львові, археологи дослідили рештки фундаментів костелу Воздвиження Чесного Хреста 1530-х років. Найдавніші артефакти, які вдалось виявити на ділянці, – уламки кераміки, що датуються VII-VI ст до н. е. Окрім цього в межах території костелу, знайшли рештки більше 10 осіб. Частина поховань була у правильному анатомічному положенні, в дерев’яних трунах.

Передісторія.

Як повідомляло Гал-інфо, у центрі Львова на площі Галицькій влітку демонтували фонтан "Кульбаба". На замовлення Галицької районної адміністрації підрядна організація ПП «Патронат» розпочала роботи з облаштування сухого фонтану, аналогічного, як на площі Митній. Роботи з реконструкції мали закінчити за 5 місяців.

Однак, вже традиційно для Львова, проектанти та замовники не передбачили проведення на цій ділянці археологічних досліджень, знаючи про те, що це зона цінного археологічного культурного шару.

Проект реконструкції фонтану "Кульбаба" на площі Галицькій ще на етапі проектних робіт археологічну частину не враховував. Як наслідок - будівельники зруйнували частину фундаменту давнього храму та знищили культурний шар ХV ст.

Додамо, що площа Галицька, де виявили мури, історично сформувалась на території частини колишнього Галицького передмістя Львова, що колись прилягало до міських укріплень з південного боку. У давнину тут розташовувалось поселення "Під сторожею". Два лани з цією назвою, навпроти Галицької брами, згадуються у королівському привілеї ще 1386 р.

Відомо що у Галицькому передмісті, безпосередньо перед Галицькою брамою, знаходився костел Воздвиження Чесного Хреста.  Його було засновано у 1539 році, а збудовано у 1628. Архітектором храму був  Альберт (Войтіх) Зичливий Капіносович. Саме на фундаменти цього храму й натрапили археологи.

Перша мапа, де позначена церква, датується 1766 роком. Йдеться про перший детальний план Львова Жана Ігнатія дю Дефі. Церква стояла орієнтовно до 1802 року. Потім вона була знесена австрійською владою.

У 1880 році на площі Галицькій з’явилася криниця з фонтаном та скульптурою героїні однойменної балади поета Адама Міцкевича — Світезянки (німфа озера Світязь), авторства польського скульптора Тадеуша Блотніцького (1858−1928 рр.). Скульптура була втрачена після Другої світової війни.

Орієнтовно після 1970 року було встановлено абстрактну композицію "Кульбаба", роботи львівського художника Олега Микити.

У 2007 році на площі Галицькій частково провели археологічні розкопки під час реконструкції дороги. Науковцям вдалось виявити чимало цікавих та цінних знахідок, зокрема, дерев’яний водогін та дерев’яний оглядовий колодязь, фрагмент брукованої дороги XVIII сторіччя, та рештки дерев’яної будівлі, яка датується другою пол. XVIII – пер. пол. XIX ст.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ

");