Як повідомили 13 травня Гал-інфо у прес-службі ЛМР, цього тижня розпочинаються ремонтні роботи з реконструкції фонтану на пл. Галицькій.
"Роботи на пл. Галицькій були розпочаті минулого року. Однак в процесі робіт були виявлені рештки мурів давнього храму. Відповідно роботи були призупинені для дослідження мурів. Минулого року археологія була завершена, та проект довелося відкоригувати, з врахуванням тих речей, які знайшли археологи.
Зараз маємо відкоригований проект і плануємо цього тижня розпочинати реконструкцію площі та облаштувати новий фонтан.
Відзначу, що археологічна знахідка буде відображена в мощенні, буде зроблено макет храму, тобто як він ймовірно виглядав.
Дерева, які ростуть на площі, будуть оглянуті і якщо вони в доброму стані і не заважають проекту, то їх залишать. Якщо ж дерева в аварійному чи передаварійному стані, то їх замінять на молоді", — розповів Андрій Зозуля, голова Галицької районної адміністрації.
За його словами, попередня квіточка "Кульбаби" реставрації не підлягає, оскільки виготовлена зі старого металу, тому її передадуть в музей "Територія терору" для експонування. Проте новий фонтан буде на тому ж місці, де попередній.
"Ми врахували думку людей, які піддавали сумніву, чи доцільно робити ще один фонтан на зразок такого, що на пл. Митна. Тому новий фонтан буде піднятий на 40 см вгору, і на ньому можна буде сидіти.
Також, оскільки відбулася археологія, і ми маємо всі дані від археологів, то ми протрасуємо всі їхні знахідки. Це буде зроблено з допомогою різних типів мощення з різного каменю. Тобто, якщо археологи знайшли мур на глибині 1−1,5 м, то ми будемо піднімати мощення, і цей мур буде видимий за допомогою певного типу каменю. Також будуть спеціальні таблички, на яких буде написано, що саме ви бачите", — повідомила Оля Криворучко, архітектор, співавтор проекту "Реконструкція фонтану "Кульбаба".
Вартість робіт 4,5 млн грн. Триватимуть роботи приблизно 4 місяці. Виконавець робіт — підрядна організація ПП "Патронат".
"Відзавтра розпочинаємо підготовчі роботи — це вивезення брил, розчистка майданчика, завезення техніки та ін. Якщо не виникатиме жодних непередбачуваних моментів, то до вересня роботи маємо завершити.
Минулого року ми розпочали роботи, однак довелося їх зупинити через виявлені мури храму. Зараз проект трохи змінився. Новий проект цікавий і, переконана, буде до вподоби і львів’янам і гостям міста", — відзначила директор ПП «Патронат» Світлана Куземська.
Нагадаємо, в червні 2019 року на замовлення Галицької районної адміністрації підрядна організація ПП "Патронат" розпочала роботи з облаштування нового сухого фонтану на місці фонтану «Кульбаба». Під час розкопок території під фонтаном виявлено "мури". Археологи та науковці спільно з’ясовували походження знахідки та мали напрацювати рішення щодо їх долі.
"На розширеному засіданні консультативної ради при управлінні охорони історичного середовища було проведено обговорення, що
має бути на місці фонтану „Кульбаба“ — фонтану „Світезянка“ і храму. Прийняті рішення: відкриті фундаменти костелу законсервувати до настання холодів, опрацювати проект громадського простору, який охопить більшу територію, стіни храму ознакувати візуально в мощенні, встановити мініатюрний макет костелу з інформацією про храм і оточення, забрати кіоски. Фонтан має право там бути, але не йдеться про відновлення "Світезянки" чи "Кульбаби", — повідомляла тоді Лілія Онищенко, начальниця управління охорони історичного середовища ЛМР.
Довідка
У 1880 році на площі Галицькій, де зараз стоїть фонтан "Кульбаба", з’явилась криниця з фонтаном та скульптурою героїні однойменної балади поета Адама Міцкевича — Світезянки (німфа озера Світязь) авторства польського скульптора Тадеуша Блотніцького (1858−1928). Скульптура втрачена після Другої світової війни.
Орієнтовно після 1970 року було встановлено абстрактну композицію "Кульбаба" роботи львівського художника Олега Микити.
Передісторія.
Як повідомляло Гал-інфо, у центрі Львова на площі Галицькій влітку демонтували фонтан "Кульбаба". На замовлення Галицької районної адміністрації підрядна організація ПП «Патронат» розпочала роботи з облаштування сухого фонтану, аналогічного, як на площі Митній. Роботи з реконструкції мали закінчити за 5 місяців.
Однак, вже традиційно для Львова, проектанти та замовники не передбачили проведення на цій ділянці археологічних досліджень, знаючи про те, що це зона цінного археологічного культурного шару.
Проект реконструкції фонтану "Кульбаба" на площі Галицькій ще на етапі проектних робіт археологічну частину не враховував. Як наслідок - будівельники зруйнували частину фундаменту давнього храму та знищили культурний шар ХV ст.
Додамо, що площа Галицька, де виявили мури, історично сформувалась на території частини колишнього Галицького передмістя Львова, що колись прилягало до міських укріплень з південного боку. У давнину тут розташовувалось поселення "Під сторожею". Два лани з цією назвою, навпроти Галицької брами, згадуються у королівському привілеї ще 1386 р.
Відомо що у Галицькому передмісті, безпосередньо перед Галицькою брамою, знаходився костел Воздвиження Чесного Хреста. Його було засновано у 1539 році, а збудовано у 1628. Архітектором храму був Альберт (Войтіх) Зичливий Капіносович. Саме на фундаменти цього храму й натрапили археологи.
Перша мапа, де позначена церква, датується 1766 роком. Йдеться про перший детальний план Львова Жана Ігнатія дю Дефі. Церква стояла орієнтовно до 1802 року. Потім вона була знесена австрійською владою.
У 1880 році на площі Галицькій з’явилася криниця з фонтаном та скульптурою героїні однойменної балади поета Адама Міцкевича — Світезянки (німфа озера Світязь), авторства польського скульптора Тадеуша Блотніцького (1858−1928 рр.). Скульптура була втрачена після Другої світової війни.
Орієнтовно після 1970 року було встановлено абстрактну композицію "Кульбаба", роботи львівського художника Олега Микити.
У 2007 році на площі Галицькій частково провели археологічні розкопки під час реконструкції дороги. Науковцям вдалось виявити чимало цікавих та цінних знахідок, зокрема, дерев’яний водогін та дерев’яний оглядовий колодязь, фрагмент брукованої дороги XVIII сторіччя, та рештки дерев’яної будівлі, яка датується другою пол. XVIII – пер. пол. XIX ст.