Сьогодні, 15 лютого, святкують Стрітення – останнє велике свято зими.
Стрітення називали ще Громницями, або Зимобором. Свято відзначається на сороковий день після Різдва Христового. В народі зі Стрітенням пов’язували надії на весну. Вважалося, що в цей день зустрічається зима з літом. З цього приводу казали: «Прийшла громниця – зимі половиця», оскільки «В цей день лютий до березня приїхав». Селяни в цей день, як правило, не працювали.
На честь Стрітення в церквах робили відправи, святили воду й свічки. Побутувало повір’я, що «громниці» (посвячені свічки) вельми помічні від грому. Їх спеціально тримали в господарствах і, коли надходила гроза, запалювали, щоб «грім хату не підпалив», а також давали в руки тим, хто помирав, коли читали відхідну. Це, на думку віруючих, значно полегшувало передсмертні муки і очищало людину від гріховних учинків.
Освяченою в цей день водою лікували хворі місця й пристріт – хвороби, викликані «поганим оком». Навіть чумаків (а також і волів), які вирушали в далеку дорогу, господар, давши хліб і сіль, скроплював стрітенською водою, приказуючи: «Боже тобі поможи!». Нею батьки благословляли синів, проводжаючи на війну: «Боже тебе бережи!», сподіваючись на зустріч…
Якщо під вечір на Стрітення потепліло, то вважалося, що літо перемогло, а тому «зима йде туди, де було літо, а літо йде туди, де була зима». «Коли на громницю півень нап’ється водиці, то на Юрія (6 травня) кінь напасеться травиці». А як капає зі стріх, так капатиме з вуликів.
