Член Спостережної ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук прокоментував питання "скільки ж коштує ГТС України?"
Напередодні конкурсу із відбору компанії-партнера для управління ГТС політична партія «Батьківщина» заявила про необхідність на законодавчому рівні ухвалити рішення про заборону вчиняти будь-які маніпуляції з ГТС. «Треба негайно проголосувати в залі законопроект, який забороняє будь-які маніпуляції з газотранспортною системою. Вона коштує 300 млрд євро. Запам’ятайте цю цифру! Зараз глава «Нафтогазу» Коболев почав процес, по суті, передачі ГТС без будь-яких грошей. 49% передається в концесію і вони розглядають способи передачі ГТС практично у власність зарубіжної компанії», - заявила голова партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко.
Коментар Юрія Корольчука: "Пропозиція призупинити або переглянути умови пошуку партнера для української ГТС є виправданими. По-перше, зважаючи на закритість самого процесу відбору компаній, які претендують на управління ГТС. По-друге, відсутність зрозумілого та аргументованого пояснення уряду та «Нафтогазу», на яких умовах (концесія, оренда, безоплатне користування) іноземна компанія буде фактично володіти майже 50% ГТС України.
Можна погодитися із новим головою Спостережної Ради «Нафтогазу» Клер Споттісвуд щодо перспектив діяльності «Нафтогазу». Вона висловила думку, що доцільно займатися питанням приватизації «Нафтогазу» і, відповідно, газотранспортної системи.
Адже у випадку продажу частини ГТС компанія-покупець була би зацікавлена в інвестиціях, підтримці діяльності ГТС, розвитку нових проектів. Інакше за умов оренди чи концесії будь-яка європейська компанія буде зацікавлена у банальному отриманні прибутку від транзиту газу, але без створення довгострокового плану розвитку ГТС України. Наявна інформація свідчить, що ключовою у переговорах з європейськими компаніями є схема концесії без зобов’язання інвестицій у ГТС. Також європейська компанія буде отримувати до 50% прибутку від діяльності ГТС – це близько 1-1,3 млрд. дол. щороку.
Власне, стосовно оцінки з боку Юлії Тимошенко вартості ГТС України у 300 млрд. євро, то тут варто розділити вартість створення аналогічної системи ГТС та можливість продажу частини ГТС. При цьому будівництво загальноукраїнського комплексу із 38 тис. км магістральних газопроводів, 72 компресорних станцій, 13 підземних сховищ (включно з ПСГ у Криму та Луганській області), мережі газопроводів низького тиску – в умовах сучасних цін, відсоткових ставок кредитів дійсно може коштувати не менше 350-400 млрд. дол. За умов врахування курсової різниці, інфляції та зміни вартості валют лише будівництво майже 40 тис. км газопроводів коштувало би близько 250 млрд. дол. Вартість труб для газопостачання, обладнання компресорних станцій, системи підземних сховищ у 70-80-х рр. XX ст. були вищими, аніж сучасні пропозиції. Варто лише згадати так званий «контракт газ-труби» між ФРН і СРСР та його фінансові умови.
Водночас амортизація та зношеність ГТС не дозволяє говорити, що в умовах приватизації станом на 2018 рік за продаж 50% ГТС України можна було би отримати значні кошти. За умов продовження поставок газу через Україну в ЄС можна говорити про вартість ГТС на рівні 30-40 млрд. дол. Але фактична капітуляція «Нафтогазу» та відсутність боротьби проти «Північного потоку-2» та «Турецького потоку» як конкурентів ГТС України зводять нанівець можливість збереження транзитного потенціалу України.
Проте, створення конкурентного ринку газу, а не його нинішньої блідої копії, могло би привести до реального конкурсу і продажу 50% ГТС інвестору. А не банальної здачі ГТС у концесію ймовірному посереднику, яким і буде виступати європейська компанія. Зрештою, в умовах слабкої політичної волі влади говорити про державну позицію у питанні розвитку ГТС не доводиться".
