Кабінет міністрів до 1 червня має ухвалити рішення: або продовжити спеціальні зобов’язання для «Нафтогазу України» щодо пільгових умов продажу газу облгазам і ТКЕ (6957 грн за 1000 куб. м), або підвищити тарифи на газ для населення до ринкової ціни (10000-11000 грн. за 1000 куб. м).
Коментує член Спостережної ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.
«Між урядом та «Нафтогазом» триває черговий конфлікт. Цього разу суперечка стосується продовження терміну дії постанови уряду №187, яка регулює умови спеціальних обов’язків для «Нафтогазу» щодо постачання газу для населення і теплокомуненерго.
З одного боку уряд намагається продовжити дію цієї постанови, щоб не підвищувати ціну на газ для населення. Адже це приведе до падіння і так низьких рейтингів усіх членів уряду на чолі з прем’єром Гройсманом, а також збільшить витрати субсидій із запланованих 70 млрд. грн до 120-130 млрд. грн.
Міністр енергетики і вугільної промисловості Ігор Насалик заявив, що Міненерго підготувало проект постанови, яка продовжує спецобов’язки «Нафтогазу» з продажу газу населенню на два місяці до 1 серпня 2018 р.
З другого боку «Нафтогаз» впродовж останнього року систематично вимагав від уряду відмовитись від пільгової ціни на газ для населення. І, відповідно, встановити так звану ринкову ціну, яка на сьогодні становить орієнтовно 10-11 тис. грн.
Водночас, «Нафтогаз України» та його керівництво веде подвійну гру та переслідує свої власні цілі. Насправді, для «Нафтогазу» є вигідним продовження терміну дії спеціальних обов’язків щодо постачання газу для населення і теплокомуненерго. І як би це не пролунало «дико», але «Нафтогаз» зацікавлений у рості штучної заборгованості облгазів і ТКЕ. Це повинно дозволити газовому монополісту реалізувати свій план щодо фактичного відбору газових мереж у облгазів.
Формально «Нафтогаз» оголосив і веде війну із облгазами Фірташа, і тим самим намагається отримати у суспільстві підтримку. Мовляв, «Нафтогаз» бореться із олігархом і захищає інтереси народу. Але де там! Насправді, газовий монополіст хоче отримати контроль за газовими мережами, підвищити ціну на газ для населення, отримати більший дохід і, більше того, не брати на себе відповідальність за ремонт і модернізацію газових мереж.
Більше того «Нафтогаз» ретельно підготувався і лише чекає у засідці зручної нагоди для рейдерського захоплення мереж. Із цією метою у структурі «Нафтогазу» була створена дочірня компанія «Філіал Центр метрології та газорозподільних мереж». Не дивно, що процес рейдерства курує особисто голова «Нафтогазу» Андрій Коболев, оскільки керівником «Філіалу Центр метрології та газорозподільних мереж» був призначений близька та довірена до Коболева особа - Олег Діденко.
Головним аргументом «Нафтогазу» у конфлікті із облгазами і ТКЕ є ріст заборгованості. Нині борги ТКЕ становлять 27 млрд. грн, а борги облгазів – також 27 млрд. грн. Проте, «Нафтогаз» по-партизанськи мовчить, що саме його дії привели до появи таких боргів. Фактично левова частина боргу сформована штучно з боку компанії «Укртрансгаз» за вказівкою «Нафтогазу». «Нафтогаз» відверто порушує одні нормативні акти - відмовляється підписати документи щодо прийому-передачі газу. Відповідно, виникає «дефіцит» газу, який називається «відсутність обсягів балансування газу». Закономірно, що потрібно відновити «баланс» газу. А далі, згідно інших нормативних актів, - «Нафтогаз» закуповує для балансування газ по ринковій ціні у 11000 грн. за 1000 куб. м. І борг за цей газ «вішає» на ТКЕ і облгази.
З якою метою це робиться? Перший шлях – довести до банкрутства ТКЕ і облгази в інтересах інших приватних компаній. Другий шлях – це передача газових мереж, які знаходяться в управлінні облгазів, безпосередньо «Нафтогазу» та його «Філіалу Центр метрології та газорозподільних мереж». Але при цьому «Нафтогаз» не матиме обов’язків щодо ремонту та обслуговування газових мереж, а отримає лише обов’язок збирати платежі за газ із населення. Тому населенню не варто розраховувати, що замість олігарха Фірташа прийде чи то Коболев, чи то приватні європейські трейдери, які покращать рівень обслуговування.
У цьому контексті варто згадати, що «Нафтогаз» зацікавлений у судових процесах щодо управління газовими мережами, які ініціювала Генеральна прокуратура. ГПУ подала ряд позовів до «Львівгазу», «Волиньгазу» і «Харківгазу», а також Міненерго з вимогою визнати недійсними договори про передачу облгазам в господарське управління газорозподільних мереж і відшкодувати державі завдані через їх безкоштовного використання збитки. При цьому у ГПУ «забули», що продавати, приватизувати, здавати у концесію чи орендувати газові мережі в Україні не можна, а тому вони знаходяться в господарському управлінні.
Тому населенню можна лише поспівчувати, оскільки такі дії «Нафтогазу» приведуть до знищення газової інфраструктури, іще більшого росту тарифів для населення після того як «Нафтогаз» отримає контроль над мережами. А також появи «газового податку» для споживачів, який буде оформлений як абонплата від «Нафтогазу».
