Слухай онлайн
Cуспільство

Треба любити справу, якою займаєшся, - Євгенія Нашутинська

Євгенія Нашутинська – голова творчого центру «Курси вивчення іноземних мов «Академія Успіху Джоніка», мама двох діток. Молодшій донечці – лише декілька місяців. Власну справу Євгенії допомогли започаткувати червоні папірці – трикутники та оголошення в газеті за 7 гривень. У школі іноземних мов велику увагу приділяють не лише вивченню англійської за власними методиками Євгенії Нашутинської, а також творчому розвитку малечі.

- Євгеніє, хто ви за освітою? Де навчалися?

- Я навчалася у англомовній школі у Сімферополі. У 18 років переїхала до Луцька. Здобула освіту на факультеті романо-германської філології Волинського національного університету імені Лесі Українки за спеціальністю «Англійська мова та література та німецька мова». За освітою я – філолог.

- Як виникла ідея відкрити школу вивчення іноземних мов?

- У 19 років я почала цікавитися феншуєм. Прочитала у книжках, що якщо написати бажання на червоних папірцях трикутної форми, то воно неодмінно збудеться. На одному із них я написала, що хочу стати репетитором із вивчення іноземних мов, а на іншому – що за три роки маю стати хорошим репетитором. Ці папірці я повісила над головою. І почала думати, що мені потрібно для того, аби втілити своє бажання. Бо просто висячі над головою червоні трикутники, якщо нічого не робити, магію не створять. Я вирішила подати оголошення в газету. Коштувало воно на той час 7 гривень. Згодом до мене зателефонували. Я навіть не знала, як говорити з людиною, що казати. Наступного разу я була вже більше впевненішою у розмові. До слова, першою моєю ученицею була дівчинка, котра навчалася в 10-му класі. Я їй допомагала розв’язувати тести та вчила граматики.

1/3

Загалом я викладала англійську, німецьку та, частково, французьку. Справа пішла наскільки добре, що учнів з часом стало стільки, що не поміщалися в квартирі, вони змушені були ходити один за одним, за графіком. Один учень йшов, за ним одразу приходив інший. Згодом я почала брати на роботу своїх учнів та замислилася про розширення. Тоді і виникла ідея створити школу з вивчення іноземних мов «Jonnnik`s Academy оf Success». Окрім вивчення англійської мови, ми приділяємо увагу творчому розвитку малечі.

- З якого віку можна починати вивчення іноземних мов?

- Якщо ви хочете мати дитину білінгва, то вивчення іноземних мов можна розпочинати від рочку. У нашій школі також існує практика навчання таких малих діток. Це відбувається за допомогою іграшок, дрібної моторики. Не завжди такі дітки хочуть навчатися. Але до кожного має бути підхід. Насамперед для дитини потрібно бути другом. Зацікавити малечу, спробувати запропонувати їй різноманітні варіанти і методики. У школі ми організовуємо різноманітні свята, літні освітні табори. Також у нас навчаються не лише учні із Луцька, а й з-за кордону. Ми проводимо онлайн-уроки.

- У чому переваги вивчення іноземних мов саме у дитячому віці?

- Вивчення іноземних мов у зовсім маленькому віці допомагає дітям швидше розвиватися, працює краще мозок, а також дитинка стає більш рухливою. Також знання іноземних мов допомагає у більш дорослому віці. Чим раніше людина починає вчити мову, тим досконаліше вона її знає. Такі знання розкривають більше можливостей, зокрема для подорожей та навіть навчання за кордоном.

1/3

- Започаткувати власну справу – це, мабуть, вимагало чималих витрат? Де шукали інвесторів?

- Насправді, розпочинаючи власну справу, я не мала власного стартового капіталу. І спонсорів також не шукала. Я позичила невеличку суму грошей – близько двох тисяч доларів. Мала трошки власних заощаджень, які збирала упродовж року. За ці гроші купила розвиваючі іграшки для діток та книги. Я одразу планувала, що це не буде школа у класичному розумінні цього слова. Це мало бути щось більше. Щось на зразок творчого центру.

Спочатку ми з чоловіком все робили самотужки: ремонт, розфарбовували стіни. Я збирала і відкладала гроші на нові меблі. Старалася зробити все, аби моїм учням та викладачам було зручно. До речі, в мене в квартирі не було тоді навіть ліжка та холодильника (продукти зберігала на балконі). Зате в моїх учнів був м'який та комфортний диван.

Зауважу, що до кожної справи треба підходити із запалом, з бажанням, з задоволенням. Якщо ти хочеш щось зробити, але не можеш нічим пожертвувати – не берися за цю справу взагалі. На волонтерських засадах, я також працювала із дітками з синдромом Дауна.

Ще одна, мабуть, більше порада - якщо людина хоче відкрити власну справу, вона повинна мати базу клієнтів, вивчити аудиторію, на яку ці послуги будуть розраховані.

- Знаю, що певний час Ви працювали і жили в Ізраїлі?

- Так, я викладала там у місцевій школі. До речі, наші і їхні школи дуже відрізняються. Там учні набагато легше і простіше ставляться до навчання. Там якось все вільніше. Там не всі дітки, йдучи у перший клас вміють читати, писати. Якщо дитині не подобається той чи інший гурток, вони кажуть про це і батьки шукають альтернативу. Діти самі обирають, що їм цікаво. Вони більше граються, розважаються, в них більше дитинства. Подорослішати малеча завжди встигне.

1/3

- У Вас недавно народилася донечка. Як вдається поєднувати материнство і роботу?

- У мене два «секрети» - допомога та підтримка чоловіка і 13-літнього сина та розподіл графіків. Треба любити справу, якою займаєшся і тоді ні народження крихітки, ні інші життєві події чи обставини не стануть перешкодою. Головне не боятися, а правильно спланувати час. Іноді буває нелегко. Це – правда. У мене в Луцьку немає родичів. Батьки чоловіка, через зайнятість, не можуть нас часто відвідувати. Тому доводиться справлятися самим, поетапно. До прикладу частину дня чоловік сидить з донькою, я вирішую свої справи, потім я «заступаю на зміну» і чоловік може приділити час своїй роботі чи вирішенню якихось власних питань.

Розмовляла Наталка Іванюк

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ