6 лютого 1920 року народився Василь Михайлович Левкович — полковник УПА, командир Воєнної округи УПА «Буг».
Народився 6 лютого 1920 р. у с. Люблинець Старий Львівського воєводства (тепер Підкарпатське воєводство, Польща). Полковник УПА (псевдо "Вороний"). У 1939 р. вступив до ОУН. У 1941 р., після початку війни, ввійшов до складу похідної групи ОУН під керівництвом Омеляна Грабця ("Батька"). У липні-вересні 1941 р. В. Левкович працював інструктором окружної міліції у Рівненській області. Після початку переслідувань учасників ОУН німцями перейшов у підпілля, а наприкінці літа 1942 р. став заступником організаційного референта Дубнівського окружного проводу ОУН. З березня 1943 р. і до арешту був в УПА, пройшовши шлях від чотового до керівника воєнної округи "Буг".
У лютому 1946 р. отримав звання майора УПА, а наприкінці того ж року йому присвоєно звання полковника. Командування Української повстанської армії дало йому це звання посмертно, вважаючи загиблим. Хоча у цей час Василя Левковича заарештували співробітники УМДБ Львівської області (17 грудня 1946 р.). Він перебував під слідством близько року. Далі був ув'язнений в тюрмі "на Лонцького" у Львові, а з кінця липня 1947 р. у слідчій в'язниці МДБ у Києві на вул. Короленка (тепер вул. Володимирська). Засуджений Військовим трибуналом військ МВС Київської області на 25 років виправно-трудових таборів. Відбув весь термін покарання. Звільнений з "Дубравлагу" 7 грудня 1971 р.
Реабілітований 20 січня 1997 р. Нагороджений Золотим хрестом бойової заслуги УПА ІІ класу 5 березня 2008 р. З 2008 р. мешкав у Львові. Помер 13 грудня 2012 року.
Відеоспогад про участь в похідних групах ОУН
Відеоспогад про старшинську школу «Олені»
Відеоспогад про Тюрму на Лонцького
