На виставці «Історії з окупованого Криму», яку відкрили в Луцьку, представлені понад два десятки фотографій українських репортерів Аліни Смутко, Тараса Ібрагімова та Альони Савчук.
Це унікальна хроніка життя незаконно анексованого Росією півострова та документальне свідоцтво репресій стосовно українських громадян, зокрема до представників кримськотатарського народу, - повідомив Гал-інфо журналіст Руслан Коломейцев.
Масштабні переслідування почалися від першого дня окупації російськими військами АР Крим. В багатьох випадках з політичних мотивів до сьогоднішнього дня було заарештовано понад 150 осіб, — більшість із них кримські татари, — викрадено 43 українські активісти, з них 11 осіб вважаються зниклими безвісти, а один чоловік залишається під вартою.
Крім того, окупаційна російська влада тримає за ґратами 15 журналістів за політично мотивованими обвинуваченнями.
«Більшість із них — це кримськотатарські громадянські журналісти, які співпрацювали із ініціативою “Кримська солідарність”, що об’єднує родини політичних в’язнів, адвокатів, активістів. Це Сейран Салієв, Марлен Асанов, Тимур Ібрагімов, Сервер Мустафаєв, Осман Аріфмеметов, Ремзі Бекіров, Руслан Сулейманов, Рустем Шейхалієв. А за минулий рік окупаційна влада ув’язнила ще трьох громадянських журналістів — Ірину Данилович, Вілена Темер’янова і Ернеса Аметова. Тому можна сказати, що кожен десятий кримський політв’язень ув’язнений через журналістську діяльність», — розповіла під час відкриття виставки голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик.
Впродовж 2016-2018 років одна з авторок фотовиставки «Історії з окупованого Криму» Альона Савчук висвітлювала судові процеси над українськими політв’язнями в окупованому Криму, поки не отримала заборону від ФСБ на в’їзд на півострів і територію Росії.
«Ці знімки — невелика частина усіх тих історій з окупації, які нам пощастило побачити, почути й передати в ефір. Про людей, які залишилися вдома, попри залякування та погрози, арешти й суди, катування і приниження гідності з боку (про)російських силовиків. Це історії про зруйновані долі сотень сімей, вигаданий тероризм, переслідування за національність, віру і позицію. Але також вони — про любов до своєї землі та свого народу, солідарність і взаємопідтримку, віру в перемогу правди й добра», — зазначила Савчук.
Презентовані світлини були зроблені з 2014 по 2019 рік, доки автори ще могли їздити до Криму. Російська окупаційна адміністрація ввела для них заборону відвідувати півострів на строк від 10 до 35 років.
Після повномасштабного вторгнення Крим став в’язницею для людей, викрадених на новоокупованих територіях, каже заступник голови правління Кримської правозахисної групи Володимир Чекригін.
«Велика частина з них утримується в СІЗО №2, що повністю курується ФСБ. За нашими даними, там перебуває щонайменше 110 наших громадян. За останній рік також посилився тиск на проукраїнське населення Криму. З’явилися дві нові статті, які використовуються для переслідування людей: у кримінальному кодексі – про так звані фейки, а також в адміністративному – про дискредитацію збройних сил країни-агресора», – зазначає експерт.
Петро Вигівський, батько політв’язня Валентина Вигівського, теж багато років бореться за звільнення сина: «Мій син перебуває в незаконному ув'язненні РФ вісім з половиною років. Він та ще один громадянин України Віктор Шур звинувачені у шпигунстві і знаходяться у колоніях РФ найдовше — з 2014 року. Майже весь час Валентина утримують у приміщенні камерного типу та у штрафному ізоляторі. Після початку повномасштабного вторгнення військ Росії в Україну умови утримання Валентина та інших українців суттєво погіршилися. Відсутній консульський нагляд, не працює пошта, немає можливості робити передачі та перерахувати кошти на рахунок. Посилився психологічний тиск з боку охоронців та співкамерників. Валентин знаходиться в інформаційній ізоляції і не знає, що відбувається в Україні зараз».
«З 24 лютого 2022 року питання окупованого Криму було важливо втримати у національному та міжнародному медійних просторах, а пізніше — доносити важливу та правдиву інформацію про ситуацію на півострові до наших громадян, які проживають в окупації. Ми командою Представництва здійснюємо регулярний моніторинг ситуації на українському півострові, готуємо оперативні щотижневі зведення, які поширюємо на власних ресурсах та в ЗМІ. В них ми розкриваємо питання переслідування наших громадян, мілітаризації півострова, злочинної мобілізації, пропаганди та розпалювання ворожнечі з боку окупаційних адміністрацій, трансформацію ключових наративів, суспільні настрої та рухи спротиву окупації», — зазначив Євген Бондаренко, керівник Відділу інформаційного забезпечення Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим.
У жовтні минулого року фотовиставку “Історії з окупованого Криму” було представлено на міжпарламентському саміті Кримської платформи (м. Загреб, Хорватія), а також у грудні — під час урочистих заходів з нагоди 30-річчя Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим.
Луцьк став п’ятим містом, де була презентована фотовиставка “Історії з окупованого Криму”. Раніше вона відбулася у Хмельницькому, Кропивницькому, Чернівцях, Дніпрі, а також її буде показано у Львові.
Довідка
Фотовиставка створена Центром прав людини ZMINA у співпраці із Представництвом Президента України в АР Крим.
