У четвер, 18 квітня, у Львівській обласній раді відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування у Львівській області на тему: «Зменшення забруднення транскордонної річки Західний Буг (притока річки Вісла)».
Участь у засіданні взяли представники Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, Державного агентства водних ресурсів, Держекоінспекції, львівської обласної й міської влади, депутати Львівської обласної ради. Попередньо учасники засідання відвідали очисні споруди «Львівводоканалу», ознайомились з процесом очищування інфільтрату та рекультивації Грибовицького сміттєзвалища, оглянули реконструйовану частину очисних споруд у Пустомитах.
Під час засідання презентували результати державного моніторингу якості поверхневих вод транскордонного басейну річки Західний Буг (притока річки Вісла) та назвали основних забруднювачів басейну.
Моніторинг за станом поверхневих вод річки, води якої впадають у Балтійське море, ведеться з 2019 року. У Львівській області є 12 з 17 пунктів моніторингу річкових вод. Стан води аналізується щомісячно за більш ніж 20 фізико-хімічними показниками, в тому числі на наявність нафтопродуктів, важких металів, медикаментів, пестицидів. Перевищення граничних концентрацій спостерігається у всіх створах моніторингу вод.
«Найбільш забрудненою річкою басейну Західного Бугу є річка Полтва. І це є безпосередній вплив львівського водоканалу і комунальних стоків міста Львова. У Полтві фіксується перевищення за дуже багатьма показниками, – зазначила представниця Басейнового управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну Держводагентства Наталія Крута. – Перевищення показників також зафіксовано у річкових створах Буська, Сокаля, Червонограда, у річках басейну Західного Бугу Свині (м. Жовква), Маруньці (м. Винники), Золочівці (м. Золочів). Окрім комунальних стоків з великих населених пунктів, основними забруднювачами є також приватні домогосподарства, які скидають неочищені стоки».
З метою покращення ситуації розроблено план управління річковим басейном Вісли, реалізація якого розпочнеться у 2025 році. Заплановане проведення 92 заходів, більшість з яких це будівництво і реконструкція очисних споруд у великих населених пунктах.
«У басейні Вісли потребують реконструкції 26 очисних споруд, нового будівництва – 20 споруд, у басейні Дністра потребують реконструкції 26 споруд, будівництва – 23 споруди, у басейні Дніпра потребують реконструкції 4 споруди і потрібно збудувати одну нову споруду. За приблизними оцінками для реконструкції й будівництва очисних споруд Львівської області необхідно 20 млрд грн. У попередні роки вдалося провести реконструкцію очисних споруд у Лопатині, Давидові, Новому Яричеві, Добромилі. Нові очисні споруди збудували у селі Корчин і місті Глиняни», – зазначила т.в.о. директора департаменту екології Львівської ОВА Оксана Війтик.
На засіданні парламентського комітету представили плани з модернізації очисних споруд міста Львова, пропозиції щодо внесення змін у законодавство з питань поводження зі стічними водами, заходи з посилення контролю та відповідальності за порушення природоохоронного законодавства.
