В Інформаційно-культурному центрі ім. А. Шептицького Українського католицького університету триває Львівський Безпековий форум 2019.
Впродовж 2 днів близько 200 учасників з-понад 10 країн світу ділитимуться своїми ідеями, досвідом та знаннями авторитетні спікери діляться в межах теми форуму: ʺРосія в Європі: старі помилки чи нові виклики?ʺ. Сьогодні на форумі відбулася панельна дискусія на тему: ʺКритична інфраструктура: захист чи вразливість?ʺ.
На панелі обговорили такі питання:
• Від чого залежить безпека сучасної людини: порти і летовища, електростанції і водоканали, інтернет і соціальні мережі?
• Яким має бути баланс між ʺвільним ринкомʺ і захистом критичної інфраструктури?
• Якими є головні виклики для критичної інфраструктури в умовах війни і окупації на Донбасі та в Криму?
Модератор дискусії — Оксана Сироїд, народний депутат України VIII скликання, заступниця Голови Верховної Ради України, співзасновниця Львівського Безпекового Форуму.
Гаррі Неделку, керівник проекту та радник Альянсу демократій (Данія/Бельгія), про вплив Росії на формування контенту в Україні та світі, про використання ними фейкових новин. Також він зупинився на статистичних даних стосовно кількості проросійських повідомлень в Україні.
ʺУкраїні потрібно використовувати соціальні мережі для захисту своєї країни. Ви не зможете позбутися російської пропаганди чи заборонити її, але ви можете виробити імунітет проти такої пропаганди, як це зробили інші країниʺ, — підсумував він.
Про ʺвідкритий ринокʺ розповіла професорка з національної безпеки Центру Маршала (Німеччина) Вальбона Зенелі. Вона наголосила на тому, що в Україні присутня велика кількість російського капіталу (який зменшився за останні роки, проте не суттєво): ʺРосія використовує три економічні інструменти для впливу над Україною, а саме: фінанси, торгівля і енергетикаʺ.
Спікерка додала, що Україні важливо дотримуватись євроатлантичного шляху для захисту економіки. ВВП України говорить про те, що вона є найбіднішою країною Європи, тому треба захищати її економіку від нападу сильніших країн світу.
Директор Панєвропейського Інституту, університет Турку (Фінляндія) Карі Люхто розповів про те, як Росія використовую свої фінансові ресурси на реальному випадку, що було зафіксовано у Фінляндії (криміногенна операція російських бізнесменів у цієї країні). Опісля свого виступу він підсумував: ʺМи можемо робити лише один висновок: безпека країни базується і на економічних злочинах. Ми мусимо ці процеси чітко контролювати. Потрібно більше віддавати структурам, які боряться з економічними злочинамиʺ.
В свою чергу Кястутіс Крістінайтіс, міністр сільського господарства Литви 1999−2001 рр. підняв питання ринку землі: відкритий ринок чи необхідність в обмеженнях (на прикладі ринку сільського господарства Литви).
Анджей Фальковські, генерал-лейтенант (у відставці), радник Міністерства оборони України (Польща), зосередив увагу на критичній інфраструктурі.
ʺНема простого визначення критичної інфраструктури. Що робить інфраструктуру критичною? Я був військовим представником в НАТО і ЄС. НАТО трактує це так, що це та інфраструктура, яка має така значення, що її руйнація буде нести загрозу безпеці країни. ЄС каже, що це ті активи, складові, які є життєво важливими для функціонування держави. Відтак кожна країна по своєму розуміє, що це таке і визначає свої об’єкти, які належать до критичної інфраструктури. Україні також потрібно визначити, що є такою інфраструктурою, а потім вже працювати над її захистом: законодавчі зміни, приватизація, тощо. Рішення повинні будуватись лише індивідуально, а не на моделі іншої країниʺ, — розповів він.
Нагадаємо, Львівський Безпековий форум відбувається за підтримки Фонду Ганса Зайделя, Фонду Чорного моря Німецького фонду Маршала, Центру Інформації та документації НАТО в Україні та Міжнародного фонду Відродження.
Організатори форуму: ГО ʺІнститут Просвітиʺ, Український католицький університет, КУ ʺІнститут містаʺ та Львівська міська рада.
Під час Львівського Безпекового форуму 2019 заплановано вісім дискусійних панелей. Так, сьогодні, 31 жовтня, відбудуться дискусії: ʺІсторія: чи вивчили ми її уроки?ʺ; ʺРозуміння та заперечення загрозʺ; ʺМорська стратегія в Балто-Чорноморському регіоні: гарантування безпеки через систему міжнародного праваʺ; ʺВідповідь на загрозу: військовий вимірʺ. На 1 листопада заплановані дискусії: ʺМайбутнє Балто-Чорноморського регіону очима молодіʺ; ʺУкраїнські військовополонені: без статусу, але з надією повернутися додомуʺ; ʺМедіа як критична інфраструктураʺ; ʺКритична інфраструктура: стабільність чи небезпека?ʺ.
Впродовж 2 днів експерти роздумуватимуть над тим, як захистити критичну інфраструктуру — інформаційний і кіберпростір, важливі об’єкти життєзабезпечення, економіку та політичну систему від агресивних дій Росії спрямованих проти України та Заходу. У фокусі дискусій також — формула Штанмаєра, особливий статус Донбасу, Україна — в епіцентрі американського конфлікту, російські виклики для Балто-Чорноморського регіону.
