Слухай онлайн
Cуспільство

У Львові обговорили перспективу Балто-Чорноморської співпраці

Як розповіли Гал-інфо у прес-службі ЛМР, у Львові добіг завершення перший дискусійний день Безпекового форуму-2019. Експерти з різних країн світу обговорюють тему ʺРосія в Європі: старі помилки чи нові виклики?ʺ.

Під час молодіжної панелі відбулась дискусія ʺЧи може Балто-Чорноморська співпраця принести більше безпеки?ʺ. Юні експерти поділились думками щодо доцільності та можливостей такої співпраці.

ʺДля нас дуже важливо, щоб до експертних дискусій долучалися молоді фахівці, щоб забезпечити неперервність аналітичного процесу. Бо тільки це робить нас конкурентноспроможними на інтелектуальному ринкуʺ, — зазначив Олександр Сушко, виконавчий директор Міжнародного фонду ʺВідродженняʺ.

Дискусію модерував Дмитро Шеренговський, політолог-міжнародник, керівник академічного відділу УКУ.

Так, Анастасія Кондрат (Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника) розповіла про загрози для України в Балто-Чорноморському регіоні. Вона відзначила, що при розгляді проблеми ми виключаємо таке явище, як ʺТурецький потікʺ, до захисту якого Росія буде залучати Чорноморський флот.

ʺСитуація критична, бо Україна реагує постфактум на такі події, а не запобігає їмʺ, — сказала юна експертка.

Марія Владимирова (Університет Поцдаму) зауважила, що Україна належним чином не зважає на так звану ʺправовійнуʺ Росії — правовому впливі. А це має згубні наслідки.

ʺЯк частина операції впливу, існує правовійна, яка зосереджена на правовому впливі, щоб дискредитувати суперника. Воєнна доктрина згадує, що Росія веде інформаційну війну проти України, але не згадує, що веде війну правову. А правова війна є наріжним каменем цього протистояння. Це для нас небезпечно тим, що акцептуючи подібний спосіб інтерпретування подій Росією, ми несвідомо, як суспільство, погоджуємося з цими подіямиʺ, — зауважила експертка.

Яр Батог (Гаазький центр стратегічних досліджень) відзначив, що Балто-Чорноморський союз — безперспективний, його існування було б неефективним.

ʺЯкщо б був Балто-Чорноморський союз, то чи був би він ефективним у протистоянні Росії? Росія це другий експерт озброєння у світі. Технологічно російська зброя, армія більш просунута. Будь-яка організація потребує грошей. НАТО ефективне, бо в нього є гроші. Хто буде давати гроші на Балто-Чорноморський союз? Державам немає сенсу промінювати НАТО на Балто-Чорноморський союз. Навіть для України співпраця з НАТО набагато важливіша, ніж з Балто-Чорноморським союзом. Тому ідея Балто-чорноморського союзу — немає сенсу, безперспективнаʺ, — розповів юний експерт.

Віталій Ярмоленко (Національний університет ʺОстрозька академіяʺ) відзначив: ʺПотрібно дати шанс країнам, які аспірують до ЄС і НАТО, щоб конструкт Балто-Чорноморського союзу справді запрацювавʺ, — сказав він.

Олександр Краєв (Київський національний університет ім. Тараса Шевченка) зазначив, що більшість країн регіону енергетично й економічно залежать від свого супротивника. Тому варто шукати те, що дозволить протистояти Росії.

ʺБільшість країн цього регіону справді залежать енергетично від свого супротивника — Росії. Багато країн намагаються відійти від російського енергетичного формату, але цей процес тривалий і не завжди позитивний. Тому енергетичну і економічну складову і Балто-Чорноморського союзу заміняє ЄС. Проте є ціннісна складова, яку можна розвиватиʺ, — зазначив він.

Нагадаємо, Львівський Безпековий Форум 2019 відбудеться 30 жовтня — 1 листопада 2019 року у центрі Митрополита Андрея Шептицького УКУ.

Експерти роздумують над тим, як захистити критичну інфраструктуру — інформаційний і кіберпростір, важливі об’єкти життєзабезпечення, економіку та політичну систему від агресивних дій Росії спрямованих проти України та Заходу. У фокусі дискусій також — формула Штанмаєра, особливий статус Донбасу, Україна — в епіцентрі американського конфлікту, російські виклики для Балто-Чорноморського регіону.

Організатори форуму: ГО ʺІнститут Просвітиʺ, Український католицький університет, КУ ʺІнститут містаʺ та Львівська міська рада. Відбувається за підтримки Фонду Ганса Зайделя, Фонду Чорного моря Німецького фонду Маршала, Центру Інформації та документації НАТО в Україні та Міжнародного фонду Відродження.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...

");