Сьогодні, 31 жовтня, у Львові, у Музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького», Центр досліджень визвольного руху провів презентацію посібника «Архіви КҐБ для медіа», повідомив кореспондент Гал-інфо.
Як розповів співавтор, директор Архіву Служби безпеки України Андрій Когут, не варто забувати, що на сьогодні проти України ведуть інформаційну війну. Посібник «Архіви КҐБ для медіа» допоможе журналістам протистояти фейкам.
Зокрема там містяться корисні поради для журналістів, які знадобляться перед походом в архів.
Варто додати, що за оцінками Інституту розвитку свободи інформації (IDFI) Україна посіла перше місце з показником 70.11% в загальному підсумку оцінювання доступу до архіві КҐБ серед пострадянських країн.
Україна перша в міжнародному рейтингу доступу до архівів КҐБ
Співавтор, керівник академічних програм ЦДВР, історик Володимир Бірчак наголосив: «У нас є державна таємниця Російської Федерації. Ми її зберігаємо в архівах, ми її відкриваємо, ми її виставляємо у вільному доступі в інтернеті».
Він додав, що Україна не перша країна, яка розсекретила архіви радянських спецслужб.
«В період правління режиму Януковича ці справи хотіли закрити. Варто розуміти, що в архіві зберігаються усі накази, директиви та інструкції КҐБ СРСР, адже другий примірник завжди відправляли в Українську РСР», - сказав Володимир Бірчак.
Також він зауважив, що усі архівно-кримінальні справи потрібно читати критично, адже інформацію, яка там міститься записував слідчий зі слів підслідного. Відтак її потрібно перевіряти і з інших джерел.
Директор Музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького», науковий консультант підготовки посібника Руслан Забілий нагадав про специфіку архівів КҐБ.
«Варто пам’ятати, що архіви КҐБ – це не історичні архіви, а робочі документи спецслужб. Інформація, яка там накопичена призначена не для істориків, а для працівників спецслужб», - наголосив Руслан Забілий.
Ілюстрована книга «Архіви КҐБ для медіа» вийшла друком наприкінці жовтня. У ній експерти розповідають, як за допомогою розсекречених документів радянських спецслужб протидіяти дезінформації та пропаганді, яка апелює до подій ХХ століття.
Експерти на основі документів зауважують, що методи, які застосовує Росія у гібридній війні сьогодні, дуже схожі на ті, які використовувало КҐБ у Радянському Союзі.
Посібник буде корисний не тільки журналістам, але й усім, хто хоче розібратись, що таке документи КҐБ і як їх читати.
Посібник складається з п’яти розділів:
- з чого починати архівний пошук (Андрій Когут, директор Архіву СБУ);
- як читати документи КҐБ: різновиди справ, типові фальсифікації, кросчекінг (Володимир Бірчак, керівник академічних програм ЦДВР);
- як писати про історію цікаво (Отар Довженко, медіаексперт);
- як архіви можуть долати фейки, дезінформацію та пропаганду (Ольга Попович, фонд «Наш вибір»)
- про журналістські стандарти в епоху «пост-правди» (Юрій Макаров, журналіст, письменник).
Посібник створено у рамках проекту «Deconstruction. Aрхіви КҐБ для медіа», який став можливим завдяки підтримці Посольство Чеської Республіки в Українi / Czech Embassy in Ukraine та програмі Transition, а також International Visegrad Fund спільно з Міністерством закордонних справ Королівства Нідерландів.
