Сьогодні, 23 грудня, у Львові відбулись заходи з вшанування пам'яті членів ОУН Василя Біласа та Дмитра Данилишина біля колишньої тюрми "Бригідки" - місця їх страти. Про це повідомили Гал-інфо у пресслужбі ЛОР.
Участь у заходах взяли заступник голови Львівської обласної ради Юрій Холод, голова комісії з питань культури, інформаційної політики та промоції Святослав Шеремета, представники молодіжних організацій, ветерани.
Присутні поклали квіти до пам’ятної таблиці та виконали державний гімн України.
"88 років тому у львівських Бригідках стратили двох хлопців з Трускавця. Одному було 21, другому 25. Обоє пластуни і діячі ОУН. Обоє загинули за українську справу. Василь Білас та Дмитро Данилишин. Наша боротьба за свободу не обривалася в жодному поколінні. Вона триває донині. Тепер це наша справа - пам’ятати і не стояти осторонь, боротися і перемагати!", - зазначив Юрій Холод.
Опісля учасники заходу вирушили до Янівського цвинтаря, де поховані Василь Білас та Дмитро Данилишин. Там запалили лампадки та відслужили поминальну панахиду.
Довідка:
Дмитро Данилишин народився 2 квітня 1907 року у місті Трускавець. Закінчив три класи народної школи, та пішов працювати шевцем. Василю Біласу доводиться дядьком.
Василь Білас народився 17 вересня 1911 року, також у Трускавці. Після закінчення семирічної школи працював продавцем. Обоє належали до пластового куреня ім. Івана Богуна у Дрогобичі. Кілька разів Василя Біласа судили за участь у Пласті. У складі п’ятірки ОУН брали участь також у нападах на пошти в містах Трускавець і Борислав та вбивстві депутата польського сейму Тадеуша Голувка.
30 листопада 1932 група ОУН здійснила напад на пошту в м. Городок (нині Львівська область) з метою експропріації коштів. З учасників нападу були затримані, під час відступу з місця подій, Дмитро Данилишин і Василь Білас, згодом заарештували і Мар’яна Жураківського та Зенона Коссака, який не брав безпосередньої участі в акції, але причетний до її організації. Загальне керівництво операцією здійснювали Роман Шухевич і Микола Лебідь. У ході процесу, за браком звинувачень, З. Коссак був виправданий, інші обвинувачені – засуджені до смертної кари (М. Жураківському президент Польщі замінив страту на 15-річне ув’язнення). Д. Данилишин і В. Білас, були страчені 23 грудня 1932 у м. Львів, на території в’язниці «Бригідки». Останніми словами Д. Данилишина були: «Мені тільки дуже жаль, що я не можу ще раз умерти за Україну».
У момент страти в багатьох греко-католицьких церквах Галичини проводили поминальні служби, при цьому польська поліція, остерігаючись масових заворушень, не наважилась втрутитися. Польська влада відмовилася віддати тіла страчених для поховання. Проте пізніше їх таки поховали у м. Львові на Янівському кладовищі на меморіяльному похованні Українських Січових Стрільців.
