Відреставрована ікона “Св. Миколай” XVI ст. із церкви Святого Даниїла Стовпника в селі Макунів (тепер — Яворівський р-н, Львівська обл.) стала першою експозицією, яку виставили в Національному музеї імені Андрея Шептицького у Львові з початку повномасштабної війни.
У зв'язку з вторгненням музей не експонує свої надбання, а перемістив їх у сховище.
Як розповів директор музею Ігор Кожан, реставрацію твору вдалось здійснити завдяки Христині Цурковський — довголітній меценатці української культури й мистецтва та великій прихильниці музею.
Презентовану ікону меценатка особисто відібрала на реставрацію з-поміж інших ікон, як пам’ять про її чоловіка, канадійсько-українського підприємця, мецената низки культурно-мистецьких проєктів в Україні —Миколу Мороза (1945–2021).
“Пані Христині було дано на вибір декілька ікон. І я вважаю, вона не помилилась. Коли відкрилась ця патина часу, потемніла авторська плівка, забруднення – стали помітними дуже делікатні нюанси, які не були видні до того. Ця ікона не є якась ефектна в плані активних кольорів, але вона має настільки вишукану гаму – мелодійну й пастельну”, – розповідає завідувачка відділу давньоукраїнського мистецтва Музею Марія Гелитович.
Твір представляє класичний іконографічний зразок образу св.Миколая в українському іконописі XVI ст. Його образ, поряд з образами Христа й Богородиці, найпоширеніший в українському сакральному мистецтві.
За словами музейної працівниці, ця ікона потрапила до музею за результатами експедиції 1909 року, і понад 100 років перебувала в запасниках, які не були експоновані ніколи. Утім про ікону згадували в літературних творах.
Сьогодні відвідувачі мали можливість побачити твір приблизно таким, як понад чотири століття тому. Ікона була доволі добре збережена. Реставрація стосувалась в основному усунення дрібних лущень фарбового шару та забрудненого потемнілого захисного покриття, за яким «ховався» вишуканий кольоровий лад твору. Присутні незначні втрати ґрунту, фарбового шару та сріблення на тлі не заважають її цілісному сприйняттю.
Над реставрацією ікони працювала художниця-реставраторка вищої кваліфікаційної категорії відділу реставрації предметів темперного малярства музею, Ліда Сойка протягом пів року. Вона підтверджує, що обрана ікона за своїми мистецькими характеристиками, мабуть, одна із найдовершеніших серед низки робіт цього періоду: досконала мистецька фігура за пропорціями, легкий поворот Миколая з опорою на одну ногу, живий образ, але водночас в стриманому русі. Колорит ікони дуже ніжний і вишуканий, і її обов'язково потрібно розглядати зблизька.
Унікальний елемент ікони – на ній Миколай стоїть в травах, які частково заступають фелони святого.
Після перемоги ікона ввійде в постійну експозицію музею, бо це один з найкращих образів святого Миколая у вітчизняному живописі, переконані в музеї.
Відвідувачка експозиції Наталія з нагоди вчорашнього свята завітала на виставку.
“Я вважаю, Миколай дуже сильний святий, який завжди допомагає кожному, хто про це просить. Тому подумала, що потрібно обов'язково зайти. Я підійшла до ікони й одразу відчула цей запах фарби, побачила покриття. Дуже гарна ікона, і я радію, що музею вдалось її відреставрувати, адже реставрація – дуже клопітка робота”, – каже вона.
