Як відомо у Львові та й в Україні загалом ще на місяць продовжили карантин — час, коли найкраще для себе та для оточуюч лишатись вдома. Та поки ми самоізольовані довкола нас оживає природа — день за днем народжується нові брунька та квіточка.
Гал-інфо попіклувалось про те, аби ніхто з наших читачів не пропустив те, як на зміну пейзажу з покритими снігом деревами прийшла ніжна акварель весни.
Допомогла нам не заблукати у Шевченківському гаю та розшукати кожний первоцвіт вчений секретар Музею народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького Оксана Омельчук. Тож, просимо і вас до перегляду фоторепортажу.
Первоцвіт — “Петрові ключі”
Кажуть що на зиму сонце замикають у раю, тому воно не піднімається високо над землею і не гріє. А коли настає час для тепла, святий Петро кидає ключа вниз, щоб люди могли відімкнути браму і щоб прийшла весна.
Одного разу, коли апостол Петро, якому довірені були ключі від царства небесного, знаходився на варті біля входу в рай, йому раптом доповіли, що хтось, здобувши підроблені ключі, має намір проникнути туди без його дозволу. Вражений такою жахливою звісткою, апостол з переляку випустив з рук свою в’язку золотих ключів, і вона, падаючи від зірки до зірки, полетіла на нашу землю.
Бажаючи перехопити її, апостол відправив навздогін за нею ангела; але перш, ніж ангел встиг виконати наказ апостола, ключі вже впали на землю, глибоко в неї врізалися, і на тому місці виросла жовта, схожа на ключі апостола квітка.
Відтоді, додає переказ, хоча ангел, і взяв із собою ключі св. Петра назад, але слабкі відбитки їх залишилися на землі, і кожного року з них виростають квіти, які відмикають нам двері до теплої погоди, до теплого літа…
Медунка лікарська
Привертає увагу химерною строкатістю - в одному суцвітті квіти різного кольору. Це хитре пристосування для більш ефективного запилення. Справа в тому, що колір квітам дає особлива барвна речовина — антоціан. Цей барвник може мати різний колір залежно від реакції середовища. В кислому середовищі він червоний, а в лужному — синій. Власне, від цього залежить і колір квіток медунки.
Щойно розквітлі квітки мають кислу реакцію клітинного соку, тому вони червоні й рожеві. При відцвітанні реакція клітинного соку змінюється на лужну, і тому ми маємо цілу гаму переходів від червонясто-фіолетового до фіолетового і пізніше до блакитного й синього. Зміна кольору квіток — своєрідна сигналізація для комах-запилювачів: мовляв, квітки варто відвідувати, в них є нектар і вони потребують запилення, а інші вже відцвітають і не варті уваги.
Милі малята – в рожевих сорочках, Юні дівчата – в бузкових віночках,
Пані вбираються в сині спідниці. – Ось чому різні красуні-сестриці! (Автор Наталя Карпенко).
Саркосцифа червона “Чаша ельфа”
Ці червоні “чашечки” насправді гриб! Росте в березні, рідше в листопаді та в теплі зимові місяці, на вологих ділянках, на гнилих гілках листяних порід, на гілках занурених в ґрунт, поодинці та невеликими групами.
Ряст
За С. Килимником, ряст в українців є символом довголіття. І М. Максимович записав повір’я із народних вуст, що для того, аби довго жити, українці топчуть ряст. Про це співається і в народній пісні: "Топчу, топчу ряст, ряст, Через рік Бог дасть, дасть". "Топчи, топчи ряст!" — виголошується і в українській приказці.
22 березня — свято Сороки: про традиції та звичаї від гідеси львівського Скансену
Верба козяча (Salix caprea).
Родина вербових — Salicaceae. З лікувальною метою використовують вербову кору.
Верба козяча в Україні росте всюди: на луках, у ярах, на схилах і узліссях. Це — невелике дерево або кущова рослина заввишки від 3 до 10 м з гладенькою зеленаво-сірою корою. Листки округлі, яйцевидні, або широколанцетні, загострені, нерівномірно зубчасті, зверху темно-зелені, голі, знизу — сіроповстисті. Квітки одностатеві, дводомні, зібрані в суцвіття — сережки, що в народі називають "котиками". Чоловічі сережки яйцевидні, сидячі, завдовжки до 6 см; жіночі — циліндричні, на ніжках, завдовжки до 10 см. Цвіте верба козяча в квітні, плодоносить у травні. З багатьох видів, що ростуть в СРСР, для лікувальної мети використовують кору верби білої (Salix alba), ламкої (Salix fragilis), гостролистої (Salix acutifolia), п'ятитичинкової (Salix pentandra) і тритичинкової (Salix triandra).
Верба козяча дуже схожа на вербу гостролисту, або шелюгу, особливо своїми пухнастими яйцеподібними насінниками.
Препарати з вербової кори застосовують у науковій медицині як в'яжучий, жарознижувальний, а іноді й як глистогінний і кровоспинний засіб. До того, як було введено в практику хінін, ліки з вербової кори вважали основним протималярійним засобом. Для цього вербову кору й досі застосовують у народній медицині.
Відвар і порошок з вербової кори застосовують як зовнішній засіб — для лікування ран і наривів та при випаданні волосся, а як внутрішній засіб — вживають при диспепсії, коклюші, катарах (з гнійно-слизовим виділенням), гарячці або малярії та хронічному ревматизмі. Крім того, їх застосовують для полоскання при запаленні слизових оболонок і як знезаражуючий засіб (для очищення води від бактерій).
Спосіб застосування. Відвар: 20,0—200,0; по 1 столовій ложці 5—6 разів на день.
Поезія про первоцвіт
Дерева голі, Сніг лежить Зима глибока, Усе спить. Лиш первоцвіт не спить, Весну вартує, Він перший, Він весну почує. Як тільки сонечко, Проталину в снігу зігріє Він тут як тут, він зеленіє Ще мить і цвіт дзвенить. Просніться дерева Радійте синичкиВесна іде, Весна. (Автор: Леонід Ісаков).
У гаю, де живуть і працюють поети, Первоцвіт мого вірша весною розцвів
Полива його дощик блакитний, як небо. Та і сонцю для нього не шкода тепла.
Є у серці поетів постійна потреба, Щоб душа їх у квітах під небом цвіла.
(Автор Олександра Бурбело).
Пробиваються з землі, Перші квіточки малі. Показав голівку ніжну, Молодесенький підсніжник. Знову проліска блакитна, Посміхнулася привітно.
Мати-й-мачуха у жменьках, Несе промені жовтенькі.
Тішать очі первоцвіти, Пахнуть веснонькою квіти. (Автор Наталя Карпенко).
Розгорнув листочок хвіст, Випнув крила... І – у ріст!
Поміж трав і поміж віт, Визирає з бруньки й цвіт.
Дивовижа! Так, так, так! На всяк колір і всяк смак. (Автор Наталя Карпенко).
