Слухай онлайн
Cуспільство  |  Культура

Поки львів’яни на карантині у Шевченківському гаю квітнуть первоцвіти. Фоторепортаж

Фото - Олена Ляхович
Фото - Олена Ляхович
Фото - Олена Ляхович
Фото - Олена Ляхович
Фото - Олена Ляхович
Фото - Олена Ляхович
Фото - Олена Ляхович
Фото - Олена Ляхович
Фото - Олена Ляхович
Фото - Олена Ляхович
Фото - Олена Ляхович
Фото - Олена Ляхович
Фото - Олена Ляхович
Фото - Олена Ляхович
Медунка лікарська. Фото - Олена Ляхович
Медунка лікарська. Фото - Олена Ляхович
1/8
Як відомо у Львові та й в Україні загалом ще на місяць продовжили карантин — час, коли найкраще для себе та для оточуюч лишатись вдома. Та поки ми самоізольовані довкола нас оживає природа — день за днем народжується нові брунька та квіточка.
Крокус. Фото - Олена Ляхович
Крокус. Фото - Олена Ляхович
Крокус. Фото - Олена Ляхович
Крокус. Фото - Олена Ляхович
Крокус. Фото - Олена Ляхович
Крокус. Фото - Олена Ляхович
Крокус. Фото - Олена Ляхович
Крокус. Фото - Олена Ляхович
Крокуси. Фото - Олена Ляхович
Крокуси. Фото - Олена Ляхович
1/5

Гал-інфо попіклувалось про те, аби ніхто з наших читачів не пропустив те, як на зміну пейзажу з покритими снігом деревами прийшла ніжна акварель весни.

Допомогла нам не заблукати у Шевченківському гаю та розшукати кожний первоцвіт вчений секретар Музею народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького Оксана Омельчук. Тож, просимо і вас до перегляду фоторепортажу.

Фото - Олена Ляхович
Фото - Олена Ляхович
Фото - Олена Ляхович
Фото - Олена Ляхович
Фото - Олена Ляхович
Фото - Олена Ляхович
Фото - Олена Ляхович
Фото - Олена Ляхович
Жолуді дуба червоного. Фото - Олена Ляхович
Жолуді дуба червоного. Фото - Олена Ляхович
1/5

Первоцвіт — “Петрові ключі”

Кажуть що на зиму сонце замикають у раю, тому воно не піднімається високо над землею і не гріє. А коли настає час для тепла, святий Петро кидає ключа вниз, щоб люди могли відімкнути браму і щоб прийшла весна.

Одного разу, коли апостол Петро, якому довірені були ключі від царства небесного, знаходився на варті біля входу в рай, йому раптом доповіли, що хтось, здобувши підроблені ключі, має намір проникнути туди без його дозволу. Вражений такою жахливою звісткою, апостол з переляку випустив з рук свою в’язку золотих ключів, і вона, падаючи від зірки до зірки, полетіла на нашу землю.

Бажаючи перехопити її, апостол відправив навздогін за нею ангела; але перш, ніж ангел встиг виконати наказ апостола, ключі вже впали на землю, глибоко в неї врізалися, і на тому місці виросла жовта, схожа на ключі апостола квітка.

Відтоді, додає переказ, хоча ангел, і взяв із собою ключі св. Петра назад, але слабкі відбитки їх залишилися на землі, і кожного року з них виростають квіти, які відмикають нам двері до теплої погоди, до теплого літа…

Первоцвіт високий. Фото - Олена Ляхович
Первоцвіт високий. Фото - Олена Ляхович
Первоцвіт високий. Фото - Олена Ляхович
Первоцвіт високий. Фото - Олена Ляхович
Первоцвіт високий. Фото - Олена Ляхович
Первоцвіт високий. Фото - Олена Ляхович
Кульбаба. Фото - Олена Ляхович
Кульбаба. Фото - Олена Ляхович
1/4

Медунка лікарська

Привертає увагу химерною строкатістю - в одному суцвітті квіти різного кольору. Це хитре пристосування для більш ефективного запилення. Справа в тому, що колір квітам дає особлива барвна речовина — антоціан. Цей барвник може мати різний колір залежно від реакції середовища. В кислому середовищі він червоний, а в лужному — синій. Власне, від цього залежить і колір квіток медунки.

Щойно розквітлі квітки мають кислу реакцію клітинного соку, тому вони червоні й рожеві. При відцвітанні реакція клітинного соку змінюється на лужну, і тому ми маємо цілу гаму переходів від червонясто-фіолетового до фіолетового і пізніше до блакитного й синього. Зміна кольору квіток — своєрідна сигналізація для комах-запилювачів: мовляв, квітки варто відвідувати, в них є нектар і вони потребують запилення, а інші вже відцвітають і не варті уваги.

Медунка лікарська. Фото - Олена Ляхович
Медунка лікарська. Фото - Олена Ляхович
Медунка лікарська. Фото - Олена Ляхович
Медунка лікарська. Фото - Олена Ляхович
1/2
Квіти медунки – духмяні і гарні, Тільки дзвіночки на ній різнобарвні.
Різні за віком в медунки всі квіти, Ходять в новому щодня її діти.
Милі малята – в рожевих сорочках, Юні дівчата – в бузкових віночках,
Пані вбираються в сині спідниці. –  Ось чому різні красуні-сестриці! 
(Автор Наталя Карпенко).

Чемерник червонуватий. Фото - Олена Ляхович
Чемерник червонуватий. Фото - Олена Ляхович
Чемерник червонуватий. Фото - Олена Ляхович
Чемерник червонуватий. Фото - Олена Ляхович
1/2

Саркосцифа червона “Чаша ельфа”

Ці червоні “чашечки” насправді гриб! Росте в березні, рідше в листопаді та в теплі зимові місяці, на вологих ділянках, на гнилих гілках листяних порід, на гілках занурених в ґрунт, поодинці та невеликими групами.

Саркосцифа червона. Фото - Олена Ляхович
Саркосцифа червона. Фото - Олена Ляхович
Саркосцифа червона. Фото - Олена Ляхович
Саркосцифа червона. Фото - Олена Ляхович
Саркосцифа червона. Фото - Олена Ляхович
Саркосцифа червона. Фото - Олена Ляхович
Саркосцифа червона. Фото - Олена Ляхович
Саркосцифа червона. Фото - Олена Ляхович
1/4

Ряст

За С. Килимником, ряст в українців є символом довголіття. І М. Максимович записав повір’я із народних вуст, що для того, аби довго жити, українці топчуть ряст. Про це співається і в народній пісні: "Топчу, топчу ряст, ряст, Через рік Бог дасть, дасть". "Топчи, топчи ряст!" — виголошується і в українській приказці.

22 березня — свято Сороки: про традиції та звичаї від гідеси львівського Скансену

Ряст. Фото - Олена Ляхович
Ряст. Фото - Олена Ляхович
Ряст. Фото - Олена Ляхович
Ряст. Фото - Олена Ляхович
Ряст. Фото - Олена Ляхович
Ряст. Фото - Олена Ляхович
Ряст. Фото - Олена Ляхович
Ряст. Фото - Олена Ляхович
1/4

Верба козяча (Salix caprea).

Родина вербових — Salicaceae. З лікувальною метою використовують вербову кору.

Верба козяча в Україні росте всюди: на луках, у ярах, на схилах і узліссях. Це — невелике дерево або кущова рослина заввишки від 3 до 10 м з гладенькою зеленаво-сірою корою. Листки округлі, яйцевидні, або широколанцетні, загострені, нерівномірно зубчасті, зверху темно-зелені, голі, знизу — сіроповстисті. Квітки одностатеві, дводомні, зібрані в суцвіття — сережки, що в народі називають "котиками". Чоловічі сережки яйцевидні, сидячі, завдовжки до 6 см; жіночі — циліндричні, на ніжках, завдовжки до 10 см. Цвіте верба козяча в квітні, плодоносить у травні. З багатьох видів, що ростуть в СРСР, для лікувальної мети використовують кору верби білої (Salix alba), ламкої (Salix fragilis), гостролистої (Salix acutifolia), п'ятитичинкової (Salix pentandra) і тритичинкової (Salix triandra).

Верба козяча. Фото - Олена Ляхович
Верба козяча. Фото - Олена Ляхович
Верба козяча. Фото - Олена Ляхович
Верба козяча. Фото - Олена Ляхович
Верба козяча. Фото - Олена Ляхович
Верба козяча. Фото - Олена Ляхович
Верба козяча. Фото - Олена Ляхович
Верба козяча. Фото - Олена Ляхович
Верба козяча. Фото - Олена Ляхович
Верба козяча. Фото - Олена Ляхович
Верба козяча. Фото - Олена Ляхович
Верба козяча. Фото - Олена Ляхович
Верба козяча. Фото - Олена Ляхович
Верба козяча. Фото - Олена Ляхович
Верба козяча. Фото - Олена Ляхович
Верба козяча. Фото - Олена Ляхович
Верба козяча. Фото - Олена Ляхович
Верба козяча. Фото - Олена Ляхович
Верба козяча. Фото - Олена Ляхович
Верба козяча. Фото - Олена Ляхович
1/10

Верба козяча дуже схожа на вербу гостролисту, або шелюгу, особливо своїми пухнастими яйцеподібними насінниками.

Препарати з вербової кори застосовують у науковій медицині як в'яжучий, жарознижувальний, а іноді й як глистогінний і кровоспинний засіб. До того, як було введено в практику хінін, ліки з вербової кори вважали основним протималярійним засобом. Для цього вербову кору й досі застосовують у народній медицині.

Відвар і порошок з вербової кори застосовують як зовнішній засіб — для лікування ран і наривів та при випаданні волосся, а як внутрішній засіб — вживають при диспепсії, коклюші, катарах (з гнійно-слизовим виділенням), гарячці або малярії та хронічному ревматизмі. Крім того, їх застосовують для полоскання при запаленні слизових оболонок і як знезаражуючий засіб (для очищення води від бактерій).

Спосіб застосування. Відвар: 20,0—200,0; по 1 столовій ложці 5—6 разів на день.

Фото - Олена Ляхович
Фото - Олена Ляхович
Фото - Олена Ляхович
Фото - Олена Ляхович
Мохи та лишайники. Фото - Олена Ляхович
Мохи та лишайники. Фото - Олена Ляхович
Фото - Олена Ляхович
Фото - Олена Ляхович
Фото - Олена Ляхович
Фото - Олена Ляхович
Фото - Олена Ляхович
Фото - Олена Ляхович
Фото - Олена Ляхович
Фото - Олена Ляхович
Фото - Олена Ляхович
Фото - Олена Ляхович
1/8

Поезія про первоцвіт

Дерева голі, Сніг лежить
Зима глибока, Усе спить.
Лиш первоцвіт не спить, Весну вартує,
Він перший, Він весну почує.
Як тільки сонечко, Проталину в снігу зігріє
Він тут як тут, він зеленіє
Ще мить і цвіт дзвенить.
Просніться дерева Радійте синички

Весна іде, Весна. (Автор: Леонід Ісаков).

Гіацинт сходить. Фото - Олена Ляхович
Гіацинт сходить. Фото - Олена Ляхович
Гіацинт сходить. Фото - Олена Ляхович
Гіацинт сходить. Фото - Олена Ляхович
Пупянки нарцисів. Фото - Олена Ляхович
Пупянки нарцисів. Фото - Олена Ляхович
Пупянки нарцисів. Фото - Олена Ляхович
Пупянки нарцисів. Фото - Олена Ляхович
Пупянки нарцисів. Фото - Олена Ляхович
Пупянки нарцисів. Фото - Олена Ляхович
1/5
Ось збираю слова, наче квіт, у букети, 
І сплітаю віночки барвистих рядків.
У гаю, де живуть і працюють поети, 
Первоцвіт мого вірша весною розцвів
Полива його дощик блакитний, як небо. 
Та і сонцю для нього не шкода тепла.
Є у серці поетів постійна потреба, 
Щоб душа їх у квітах під небом цвіла.

(Автор Олександра Бурбело).

Примула. Фото - Олена Ляхович
Примула. Фото - Олена Ляхович
Примула. Фото - Олена Ляхович
Примула. Фото - Олена Ляхович
Примула. Фото - Олена Ляхович
Примула. Фото - Олена Ляхович
Примула. Фото - Олена Ляхович
Примула. Фото - Олена Ляхович
Примула. Фото - Олена Ляхович
Примула. Фото - Олена Ляхович
Примула. Фото - Олена Ляхович
Примула. Фото - Олена Ляхович
Лілійник. Фото - Олена Ляхович
Лілійник. Фото - Олена Ляхович
Гвоздика турецька. Фото - Олена Ляхович
Гвоздика турецька. Фото - Олена Ляхович
Примула. Фото - Олена Ляхович
Примула. Фото - Олена Ляхович
1/9
Ще довкола сніг лежить, Та природа вже не спить.
Пробиваються з землі, Перші квіточки малі. 
Показав голівку ніжну, Молодесенький підсніжник.
Знову проліска блакитна, Посміхнулася привітно.

Мати-й-мачуха у жменьках, Несе промені жовтенькі.
Тішать очі первоцвіти, Пахнуть веснонькою квіти. (Автор Наталя Карпенко).

Підсніжник. Фото - Олена Ляхович
Підсніжник. Фото - Олена Ляхович
Підсніжник. Фото - Олена Ляхович
Підсніжник. Фото - Олена Ляхович
Підсніжник. Фото - Олена Ляхович
Підсніжник. Фото - Олена Ляхович
1/3
Промінь нам весну приніс, Брунька висунула ніс.
Брунька плечі підняла, Брунька плащика зняла.
Виліз вгору з-під хусток, Молодесенький листок.
Розгорнув листочок хвіст, Випнув крила... І – у ріст!

Поміж трав і поміж віт, Визирає з бруньки й цвіт.
Дивовижа! Так, так, так! На всяк колір і всяк смак. 
(Автор Наталя Карпенко).

Фото - Олена Ляхович
Фото - Олена Ляхович
Черешня. Фото - Олена Ляхович
Черешня. Фото - Олена Ляхович
Черешня. Фото - Олена Ляхович
Черешня. Фото - Олена Ляхович
Смородина. Фото - Олена Ляхович
Смородина. Фото - Олена Ляхович
Смородина. Фото - Олена Ляхович
Смородина. Фото - Олена Ляхович
Смородина. Фото - Олена Ляхович
Смородина. Фото - Олена Ляхович
Ялина біла. Фото - Олена Ляхович
Ялина біла. Фото - Олена Ляхович
Фото - Олена Ляхович
Фото - Олена Ляхович
1/8
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...
");