Слухай онлайн
Cуспільство

22 березня — свято Сороки: про традиції та звичаї від гідеси львівського Скансену

Фото Оксана Братун
Фото Оксана Братун
Фото Оксана Братун
Фото Оксана Братун
Фото Оксана Братун
Фото Оксана Братун
Фото Оксана Братун
Фото Оксана Братун
1/4
22 березня свято, що має кілька назв — Сорока мучеників, Сорок святих, а в народі Сороки. Про це сьогодні Гал-інфо нагадали працівники Музею народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького.

За словами гідеси з львівського Скансену Оксани Братун., 22 березня свято, що має кілька назв —  сороки, жайворонки або буслики.

Як з'ясувалось, це свято має давні традиції і у народній культурі безпосередньо пов’язане із закликанням та приходом весни, початком аграрного року.

"У цей день діти з "пташками" бігали по селу й закликали весну:

Благослови мати
Весну закликати,
Весну закликати
Зиму проводжати.

А ще на Сороки проводили символічний обряд —  буде мати моцне здоров'я на цілий рік. А тому всі виходили в поле і притоптуючи весняну травичку промовляли:

"Топчу, топчу ряст. Дай Боже, потоптати і того году дождати". Чого і всім нам щиро та сердечно зичу!", - розповіла пані Оскана Братун.

Фото надав Музей народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького
Фото надав Музей народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького
Фото надав Музей народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького
Фото надав Музей народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького
Фото надав Музей народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького
Фото надав Музей народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького
1/3

Як розповів заступник директора Музеї народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького з наукової роботи Сергій Ципишев, Свято має давні традиції і в народній культурі є пов’язаним безпосередньо із закликанням та приходом весни, початком аграрного року.

"Господині у цей день випікали пампушки або пироги, пиріжки й особливі види печива: пальошки, соро́ки, жайворонки. Часто їх виготовляли сорок штук (відповідно до народної назви свята). Зовні це могли бути округлі, до десяти сантиметрів у діаметрі, еліптичні або у формі птаха вироби, які мали візуальні особливості у різних етнографічних регіонах України (як приклад - ілюстрації до допису)", - зазначив Сергій Ципишев.

Пекли це печиво переважно для дітей - вони ним обмінювалися, влаштовували забави, співали веснянок.

"Походження цього випіку пов`язане із давніми, ще дохристиянськими, обрядами закликання весни. Можна припустити й зв’язок цього печива із обрядами вшанування предків, оскільки у традиційному уявленні українців птах постає істотою надприродньою (через можливість мандрувати до вирію, що асоціювався із потойбіччям). Часто птахів взагалі вважали душами померлих людей", - пояснив Сергій Ципишев.

Пампушки, спечені на Сороки́, використовували і для своєрідних ворожінь.

"Для цього їх, до прикладу, могли начинити цукром, сіллю, грішми тощо. При частуванні пильнували, що кому попаде, і за результатом прогнозували майбутнє. Той, кому дістався випік із особливою начинкою, мав запашувати (виганяти перший раз на пасовище) худобу навесні, заорювати поле, або ж йому просто мало щастити увесь рік", - розповів Сергій Ципишев.

За словами Сергія Ципишева, подекуди монети з пампухів ховали, а йдучи розпочинати оранку та посів, брали їх разом із маленькою пасочкою та свяченою водою на поле. А на межі Волині та Полісся дівчата ворожили на Сороки́ так, як і на Андрія. Лишень у цьому випадку вони кидали собаці по одній із 40 спечених пампушок.

Нагадаємо, що на Львівщині із підозрою COVID-19 звернулося 94 особи. Яка ситуація в Україні та у світі?

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...
");