У центрі Львова в зоні ЮНЕСКО знищують пам’ятку архітектури. Місто вже 2 роки судиться із власником, який, однак, не поспішає повертати будівлю до попереднього стану, незважаючи на судове рішення.Про це сьогодні під час брифінгу повідомила керівник міського управління охорони історичного середовища Лілія Онищенко. Про це повідомила прес-служба Львівської міської ради.
«Будинок на вул. Січових Стрільців, 3 збудований у 1885 році. Його будували для дирекції Львівської залізниці, яка, однак, знаходилась у будівлі недовго, звідки переїхала в новий будинок. А тут, на Січових Стрільців, розмістився один з найгарніших львівських готелів під назвою «Імперіал»», – розповідає Лілія Онищенко.
За її словами, будівля перебуває у державній власності, однак, частину її продали фізичній особі. Новий власник розробив проектну документацію та погодив її в Міністерстві культури ще у 2013 році без жодних висновків міського управління охорони історичного середовища. На основі цієї документації він замінив вікна дверми, облаштувавши вхід у нежитлові приміщення, та влаштував терасу в проїзді Крива Липа. Відтак, Львівська міська рада звернулась із позовною заявою щодо відновлення віконного отвору з боку вул. Січових Стрільців і демонтажу тераси. 14 червня цього року Апеляційний суд Львівської області ухвалив рішення, яким зобов’язав власника привести нежитлові приміщення до попереднього стану, шляхом відновлення віконного отвору і демонтажу тераси. Однак, уже 2 вересня Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, розглянувши касаційну скаргу власника, відкрив провадження. Однак, клопотання про зупинення виконання рішення Апеляційного суду Львівської області не задоволено.
«Приміщення – великі: виходять як на вулицю Січових Стрільців, так і в проїзд Крива Липа, мають загальну площу 128,8 кв.м та 110,7 кв.м. Новий власник, який їх отримав, вочевидь, дуже добре знав, що це пам’ятка архітектури, однак, тим не менше, почав виконання робіт, керуючись якоюсь документацією, яка абсолютно не відповідає реставраційним вимогам, бо передбачає влаштування входу там, де його ніколи не було, а також облаштування тераси, яка спотворює вигляд пам’ятки. Одразу за фактом початку робіт було викликано правоохоронні органи, які відкрили кримінальну справу проти власника, однак дуже швидко закрили її через те, що власник продав приміщення іншій людині. Інший власник, за твердженням правоохоронних органів, не відповідав за дії попереднього. І ось триває ця довга процедура приведення пам’ятки до попереднього стану, яка, однак, ще не завершена», – додає Лілія Онищенко.
«У нас у судовій практиці, на жаль, станом на сьогодні, немає жодної завершеної до кінця кримінальної справи, де особу зобов’язали б відшкодувати шкоду, заподіяну пам’ятці культурної спадщини, – розповідає начальник юридичного управління міста Гелена Пайонкевич. – Справа щодо будинку на вул. Січових Стрільців, станом на сьогодні, знаходиться у Вищому суді, але боржник виконувати рішення суду не поспішає. Однак, проблема в тому, що виконання таких рішень утруднене без позиції власника, тобто боржника, адже щоб привести приміщення до попереднього стану, потрібно, знову ж таки, розробити проектно-кошторисну документацію, вчинити певні активні дії. Ми будемо вживати всіх заходів, передбачених чинним законодавством, і спробуємо зробити так, щоб, власне, це був перший позитивний приклад, коли особу притягнуть до кримінальної відповідальності за нищення пам’ятки архітектури».
Як підкреслює Гелена Пайонкевич, будівля не належить місцевим радам – вона перебуває в державній власності. Тому, відповідно, місто підготувало необхідні листи до власника будівлі, аби він посприяв у вирішенні проблеми. «Держава продавала приміщення. Але є певна відповідальність за збереження пам’яток культурної спадщини. Кожна юридична чи фізична особа, яка має на праві приватної власності чи в оренді приміщення, яке є пам’яткою культурної спадщини, підписує з попереднім власником так званий охоронний договір, де чітко прописуються обов’язки цієї людини зі збереження цього приміщення», – підкреслює вона.
На переконання юрисконсульта управління охорони історичного середовища Олега Хандина, якщо пам’ятка є на території міста, то однозначно повинен бути і висновок профільного управління міськради. «Це перший документ, який мав би отримати власник, а лише потім звертатися до вищих інстанцій для погодження. Ми зверталися до Міністерства, аби воно відкликало своє погодження, тому що вважаємо його абсурдним. На жаль, Міністерство не може цього зробити, оскільки відкликання погодження – це прецедент для України. Єдине, що можна зробити в такому випадку, – це подати в суд», – зазначає він.
Як додає Гелена Пайонкевич, ця судова справа – лише одна з десятків тих, які стосуються приведення вікон до автентичного стану на території міста.
