Український політв’язень Володимир Балух, якого утримують в російській колонії в Тверській області, у нещодавньому листі повідомив, що не зможе сьогодні вдягнути вишиванку, бо її вкрали в керченській колонії, - про це на свої сторінц у Facebook повідомила в.о. Міністра охорони здоров’я Уляна Супрун.
Політв’язень також розповів, що перебуває в одиночній камері ШІЗО.
Вишиванка допомагала йому ідентифікувати себе українцем навіть за ґратами в окупантів. Український політв’язень, який тримав голодування 206 днів на знак протесту проти сфабрикованої справи, вдягав червоно-чорну вишиванку на засідання “суду”. У вишиванці свій “вирок” слухав також в’язень Кремля Микола Карпюк. У своєму останньому слові єдиним “злочином” перед Росією він назвав те, що є українцем.
Хочуть мати поруч із собою вишиванку також наші захисники та захисниці. Вишиті сорочки українські військові зберігають поруч із найважливішими речима в наплічниках.
Сьогодні багато з нас вдягли вишиванки. Так зробили мільйони людей у світі, адже сьогодні День вишиванки. Це вбрання допомагає будь-де ідентифікувати одне одного як українців та друзів України.
Ми можемо вільно вдягати вишиванку щодня, коли забажаємо, а не лише на свята. Вона з’являється на модних показах, у ній відзначають весілля та проводять міжнародні зустрічі. Втім, так було не завжди. Більше півстоліття тому вишиванка та національні українські кольори на українцях були скоріше винятком та великим ризиком. За совєтів вишиванка була викликом системі, адже це був прояв чіткої громадянської позиції.
Вдягаючи вишиванку сьогодні або в будь-який інший день, важливо пам’ятати, що за цю нашу з вами свободу хтось бореться просто зараз, ризикуючи своїм життям на війні. Хтось, як українські політв’язні, не може зробити цього, перебуваючи в неволі. Вдягаючи вишиванку, важливо усвідомлювати відповідальність кожного з нас за національну пам’ять, за майбутнє країни і за те, що відбувається з нами сьогодні.