У ніч на 4 липня 1941 року нацисти вбили 39 львівських професорів, їхніх дружин та дітей.
Через тиждень від початку радянсько-німецької війни, 30 червня 1941 року, частини Вермахту зайняли Львів. Цим подіям передували звірства НКВД, коли протягом кількох днів у львівських тюрмах було знищено кілька тисяч політичних в'язнів.
Вже 1-2 липня до міста прибули спецгрупи SS для ліквідації всіх, визнаних ворогами нацистської Німеччини та фюрера. Одна з них під орудою бригаденфюрера SS Ебергарда Шьонгарта здійснила арешти й розстріл у ніч на 4 липня 39 професорів львівських вищих навчальних закладів.
Убивці львівських професорів не покарані, - Василь Кметь про злочин на Вулецьких пагорбах
Відтак було арештовано декілька десятків професорів із Університету Яна Казимира (Національний університет ім. Івана Франка), а також членів їх родин та осіб, що перебували в їхніх квартирах на момент арешту. Квартири науковців пограбували, знищили, або вивезли цінні наукові матеріали вчених.
Спершу арештованих тримали в приміщеннях університету, а потім вивезли на розстріл. З усіх арештованих уцілів лише професор Францішек Ґрер.
Жертвами нацистів стали також відомі науковці, зокрема, викладачі Львівської політехніки К. Бартель, К. Вайгель, А. Ломницький, Броніслав і Зигмунд Лоншан де Бер’є, С. Пілят, В. Круковський, В. Стозек та інші.