28 травня 1722-го за ініціативою московського царя Петра I ухвалено постанову Священного синоду, яка передбачала порушення таємниці церковної сповіді в інтересах державної влади.
Про це пише видання gazeta.ua.
"Якщо хто при сповіді оголосить духовному отцю своєму якесь незроблене, але ще до справи навмисне від нього злодійство, особливо ж зраду або бунт на государя, або на державу, або зло навмисне на честь, то повинен духівник донести незабаром про нього", - йшлося в указі.
За відмову доносити на парафіян священиків карали. Московського попа Авраама за укривання бунтівника засудили до побиття батогом, відрізали язик, ніздрі та відправили до Сибіру довічно.
Закон був чинним до кінця ХVIII ст.
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ