Україна підготувала "План спільних кроків" для тристоронньої групи про повне припинення конфлікту та створення умов для проведення виборів в ОРДЛО 31 березня 2021 року.
Про це агенції "Інтерфакс-Україна" повідомив керівник української делегації на перемовинах у Мінську Леонід Кравчук, передає ВВС Україна.
5 листопада цей план української сторони направлять координатору ТКГ, спецпредставнику чинного голови ОБСЄ Хайді Грау.
"Перше, що ми пропонуємо зробити, - припинити обов'язково збройний конфлікт і провести обов'язково повну демілітаризацію ОРДЛО. З цього потрібно починати. Тобто, всі збройні формування, найманці, озброєння все повинно бути виведено з цієї території, незаконні збройні формування повинні бути розпущені. І це потрібно зробити на початку 2021 року ", - розповів він агентству "Інтерфакс-Україна".
За його словами, після цього Україна повинна взяти під контроль кордон і забезпечити на цих територіях нормальну життєдіяльність.
"Тобто, складова безпеки стає головною, визначальною для того, щоб рухатися вперед", - підкреслив Кравчук. Раніше Росія не погоджувалась на всі пропозиції передати Києву контроль над кордоном до проведення виборів.
На Донбасі з липня діє режим припинення вогню. Попри це, обстріли тривають й нещодавно від куль бойовиків загинули двоє військових.
Проте, як заявили в штабі ООС, за час перемир'я загинули троє та поранені 11 військових, що в 14 разів менше попереднього періоду.
Амністія
Глава делегації України в ТКГ зазначив, що важливо чітко врегулювати питання відповідальності для осіб, які брали участь у подіях, пов'язаних з війною на Донбасі, і недопущення покарання для тих, на кому немає провини за вчинення злочинів.
"Це треба зробити шляхом прийняття Верховною Радою законопроєкту, текст якого потрібно обговорити в робочій групі ТКГ з політичних питань", - пояснив він.
Українська сторона буде наполягати, що необхідно негайно забезпечити повний і безумовний доступ міжнародних організацій, включаючи Міжнародний комітет Червоного Хреста, до всіх утримуваних осіб.
Україна хоче зробити це до середини листопада 2020 року, а остаточне взаємне звільнення утримуваних осіб за принципом "всіх на всіх" має відбутись не пізніше 15 грудня 2020 року.
Кравчук підкреслив, що СММ ОБСЄ повинна мати безпечний доступ до всієї території України, щоб виконувати свою місію.
Україна також хотіла б добитися до середини грудня збільшення складу СММ ОБСЄ на 1500 чоловік і звернеться з цим до Постійної ради ОБСЄ.
Вибори в березні
Згідно з українським планом, не пізніше 31 березня 2021 року на території ОРДЛО повинні відбутись місцеві вибори відповідно до Конституції та законів України, і з дотриманням стандартів ОБСЄ.
Такі вибори передбачені Мінськими угодами.
"Крім того, необхідно буде прийняти закон про особливості проведення місцевих виборів в ОРДЛО. Я думаю, що Верховна Рада вже напрацювала багато в цьому напрямку", - зазначив Кравчук.
Він також додав, що оскільки "формулу Штайнмайера" обговорювали на зустрічі "Нормандської четвірки" в грудні 2019 року в Парижі і взяли в роботу, то її не можна обійти стороною і необхідно також згадати в документі.
Кравчук зазначив, що влада Російської Федерації, зокрема президент РФ Володимир Путін, ухвалили низку рішень і документів, які є прямим втручанням в життя ОРДЛО.
Наприклад, про спрощений порядок надання мешканцям цих територій російського громадянства, хоча сам президент Росії неодноразово говорив, що ці території є частиною України.
Тому українська сторона пропонуватиме, щоб такі рішення і документи скасували.
Вільна економічна зона на Донбасі
За словами першого президента, Україна також буде пропонувати створення Вільної економічної зони в рамках реалізації особливого порядку місцевого самоврядування в ОРДЛО.
"Без неї відновити там економіку неможливо. І ця вільна економічна зона, згідно з нашим баченням, повинна діяти десь орієнтовно до 2050 року. Розрахунки показують, що цей час дозволить привести регіон Донбасу в нормальний стан", - сказав він.
Кравчук також зазначив, що українська сторона дуже хоче, щоб наступна зустріч лідерів держав "Нормандського формату" відбулася до кінця 2020 року.
Голова делегації України в ТКГ підкреслив, що пропонований Україною "План спільних кроків" не є заміною того, що вже зроблено за шість років роботи "Нормандського формату" і ТКГ.
"Це документ, який відповідає реаліям і тому, що зроблено, а з його допомогою ми хочемо доповнити або уточнити ті питання, які не знайшли широкого, точного і конкретного втілення в попередніх документах", - пояснив він.