Цьогоріч виповнюється 75 років з часу створення Української повстанської армії, символічним днем заснування якої є 14 жовтня 1942 року. В лютому сотня УПА під командуванням 35-річного Григорія Перегіняка дала перший бій – це була атака на нацистський гарнізон містечка Володимирець на Волині. Тож цими днями саме антинацистський фронт УПА у фокусі уваги Українського інституту національної пам’яті
“Відповідь нескореного народу. Таким є гасло інформаційної кампанії і так ми пояснюємо феномен УПА. Підпільної армії, котра боролася з тоталітаризмами найдовше в Європі”, — відкрив прес-конференцію Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті.
УПА стала відповіддю на жорстоку окупаційну політику, що змусила українців організуватися у збройні підрозділи, котрі стали частинами Української повстанської армії. Армії, через яку пройшло понад сто тисяч осіб, за участь у повстанському русі чи його підтримку каральними органами СРСР було репресовано понад півмільйона людей.
Окрім нього, національну інформаційну кампанію до 75 річниці створення УПА “УПА — відповідь нескореного народу” презентували Директор Галузевого державного архіву СБУ Андрій Когут; Декан історичного факультету Київського національного університету ім. Т.Шевченка, член Вченої ради Центру досліджень визвольного руху Іван Патриляк; Голова Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко та Голова Вченої Ради Національного університету “Києво-Могилянська академія” Сергій Квіт.
Впродовж року заплановано висвітлити інформацію про головні фронти боротьби УПА — антинацистський та антикомуністичний, про що розкажуть виставки та міжнародна наукова конференція. Інститут також бере участь в підготовці нового законопроекту про реабілітацію жертв політичних репресій. Державне агентство України з питань кіно планує провести спеціальний кінофестиваль.
Андрій Когут повідомив, що найбільше архівних документів про УПА — в Архіві СБУ. Згідно Закону про доступ до архівів, кожен може вільно з ними ознайомитися.
“Для зручності зацікавлених працює Електронний архів. Сьогодні в ньому понад 10 тисяч документів з історії визвольного руху 1940-х доступні он-лайн. До річниці першого бою ми підготували також спеціальну колекцію “Антинацистський фронт УПА”.
Іван Патриляк розповів про антинацистську боротьбу УПА: “Повстанський рух довший час мав беззаперечно антинімецький характер. Основною метою оунівців було визволення України від загарбників, і лише перебіг війни диктував приналежність ворога. Коли території перебували під німецькою окупацією – українські націоналісти вели методичну, добре сплановану боротьбу проти нацистів. Це була всебічна кампанія: крім збройних нападів, велася потужна інформаційна робота – повстанці поширювали листівки, вели пропагандивну роботу, зривали відправлення населення на примусові роботи до Німеччини. І саме українських націоналістів нацисти сприймали як найбільшу загрозу своєму пануванню в краю протягом 1942—1944 років. УПА зробила максимум, що в такій ситуації могла зробити партизанська армія без жодної зовнішньої підтримки”.
Пилип Іллєнко акцентував, що протягом часів незалежності українські кінематографісти неодноразово зверталися до тематики УПА. Проте через загальні проблеми українського кінематографу, ці ігрові фільми повноцінно не потрапили до українського глядача. Пилип Іллєнко розповів про нову ініціативу Державного агентства України з питань кіно: створити колекції відновлених фільмів, присвячених УПА, і презентувати їх за допомогою пересувного кінофестивалю, а також онлайн.
Сергій Квіт нагадав про прийняту у 2015 році «Концепцію національно-патріотичного виховання дітей та молоді». Сергій Квіт зауважив, що «Наші школи в цьому році також будуть звертати увагу на відзначення річниці УПА, тому що в основу цього документа була покладена ідея національно-патріотичного і громадянського виховання. Тобто національно-патріотичне виховання є частиною громадянського виховання. Це означає, що ця дата української історії адресується не лише українцям, але всім громадян України».
Більше про антинацистську боротьбу — у розробленій Українським інститутом національної пам’яті, Центром досліджень визвольного руху та Українським кризовим медіа-центром інфографіці “Антинацистський фронт УПА”.
Як свідчать результати соціологічних опитувань, оцінка українцями діяльності УПА залежить від рівня поінформованості про неї. Впродовж семи десятиліть архівні дані про українських повстанців були засекречені. Вільний доступ громадянам до документів КГБ та конфіскованих спецслужбою матеріалів УПА Україна відкрила щойно з 2015 року. Тож, на переконання Інституту національної пам’яті та громадських діячів, існує потреба донесення до громадськості фактів з історії боротьби ОУН та УПА під час та після Другої світової війни.
Українська повстанська армія – військово-політична формація українського визвольного руху. Заснована в кінці 1942 року, діяла до вересня 1949 року, після чого реорганізована в збройне підпілля, діяльність якого припинилася в середині 1950 років. Стратегічною метою діяльності УПА було відновлення української державності, відповідно боротьба розгорталася проти всіх держав, що намагалися завадити цьому. Протягом усього часу існування Повстанської армії головним ворогом вважався СРСР, як держава, що завдала українському народові найжахливіших втрат – масові політичні репресії, голодомори, депортації населення. Поруч з тим УПА із самого початку творилася як реакція населення на німецький окупаційний терор, тому протягом всього періоду німецької окупації велася активна антинімецька боротьба.
Прес-служба Українського інституту національної пам’яті
