Слухай онлайн
Cуспільство

Українці найбільше довіряють Збройним силам, – соціологія

Українці найбільше довіряють Збройним силам, церкві та волонтерам, а найменше — судовій системі та державному апарату.
Фото Міноборони

Про це свідчать результати опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова спільно з Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва, які оприлюднили в п’ятницю, 4 вересня, повідомляє Новинарня.

Відсоткове співвідношення довіри розподілилося так:

  • Збройним силам України довіряють 65% опитаних;
  • церкві — 63%;
  • волонтерським організаціям — 63%;
  • Державній службі з надзвичайних ситуацій — 53%;
  • добровольчим батальйонам — 53%;
  • Державній прикордонній службі — 52%;
  • ЗМІ України — 50%;
  • Національній гвардії — 49%;
  • громадським організаціям — 47%.
  • Усім іншим інститутам недовіра висловлюється частіше, ніж довіра.

Високим є рівень недовіри до судової системи в цілому (77,5%), Верховного Суду (69%), місцевих судів (67,5%).

Прокуратурі не довіряють 73% опитаних, Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) — 71%, Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі — 70,5%, Антикорупційному суду — 70%, Національному агентству з питань запобігання корупції (НАЗК) — 70%.

Серед правоохоронних структур дещо рідше висловлюється недовіра поліції та Службі безпеки України (хоча недовіра також переважає над довірою).

Так, національній поліції не довіряють 58% опитаних (довіряють — 33%), патрульній поліції (54% і 35% відповідно), СБУ (56% і 31% відповідно).

Політичним партіям не довіряють 71% респондентів, профспілкам — біля 50%.

Президенту України не довіряють 49% громадян, Верховній Раді України — 75%, Уряду України — 72%, державному апарату (чиновникам) — 78%.

“Спостерігається тенденція зниження рівня довіри до органів влади. Так, якщо у грудні 2019 року недовіру до Кабінету міністрів висловлювали 51,5% респондентів, то у липні 2020 року не довіряли 72%; Верховній Раді — 54% та 75% відповідно, президенту — 31% і 49% відповідно”, – інформують у соцслужбі.

Фахівці резюмували, що входження у політичний сезон “осінь 2020 – весна 2021” відбувається на фоні падіння довіри до владних інститутів.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ