Соціологічна група «Рейтинг» провела комплексне дослідження різноманітних маркерів патріотизму українців.
Напередодні Дня Незалежності соціологічна група «Рейтинг» у межах Сімнадцятого загальнонаціонального опитування в умовах війни поставила респондентам питання зокрема щодо частоти споживання російського інформаційного контенту та ставлення до різноманітних етнічних груп.
Згідно з результатами серпневого дослідження, серед українців спостерігається різке зниження рівня споживання російського інформаційного контенту. Понад 40% опитаних перестали дивитися російські серіали взагалі, ще чверть не дивилися їх раніше і зараз не дивляться. Загалом майже 70% не дивились російські кінопродукти протягом останніх пів року і ця цифра зросла втричі. Тільки 15% продовжують дивитись російські серіали як і раніше.
Також більш як 40% опитаних взагалі перестали слухати російську музику, ще 18% не слухали раніше і зараз не слухають. Загалом майже 60% не слухали російську музику протягом останніх пів року і ця цифра зросла майже вп’ятеро. Тільки чверть респондентів продовжують слухати російську музику як і раніше.
Дослідження також показало подальше погіршення ставлення українців до мешканців росії та Білорусі. 81% негативно ставляться до росіян (у квітні 2022 – 69%, у квітні 2021 – 41%), 14% – нейтрально, лише 3% – позитивно.
До білорусів негативно ставляться 52% (у квітні 2022 – 33%, у квітні 2021 – 4%), нейтрально – 34%, позитивно – 10%.
До росіян, які проживають в Україні, ставлення переважно нейтральне (42%). Позитивно ставляться до них 22%, негативно – 29%. До російськомовних українців ставлення переважно позитивне (51%) або нейтральне (31%), негативне – лише 14%.
Загалом внаслідок війни ставлення до російськомовних українців покращилось з 37% (квітень 2021) до 51% (серпень 2022), хоча за чотири останні місяці рівень позивного ставлення дещо знизився на користь нейтрального, при відсутності зростання негативу, зазначають соціологи.
Продовжує погіршуватися ставлення громадян до мешканців окупованого Криму та особливо до жителів т.зв «л/днр». До мешканців окупованого Криму позитивно ставляться 22%, негативно – 23%, нейтрально – 45%. (у квітні позитивно ставилися 41%, негативно – 14%, нейтрально – 40%).
До мешканців т.зв. днр/лнр позитивно ставляться лише 14%, негативно – 47%, нейтрально – 32% (у квітні 2022 – позитивно ставилися – 27%, негативно – 31%, нейтрально – 37%).
Спостерігається певне «пом’якшення» у питанні оцінки необхідного часу на примирення з українців з росіянами. Якщо у квітні 2022 року (опитування робилося після звільнення Київщини від російських загарбників) дві третини говорили, що примирення неможливе, то у серпні таких респондентів близько половини. Третина вважають, що поновити стосунки вдасться через 20-30 років, 14% вважають, що це станеться за 10-15 років, і лише 5% – вважають це можливим за кілька років. Більш схильні до «примирення» у відносно ближчій часовій перспективі старші опитані, мешканці сходу та півдня, та російськомовні.
Опитування проводили 17-18 серпня серед населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв'язок. Результати зважені з використанням актуальних даних Державної служби статистики України. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1000 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing – телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера), на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 3,1%.
