Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Культура

Улюбленого св. Миколая гуцули зображали навіть на кахлях та посуді

Миколай Чудотворець був улюбленим святим гуцулів. Саме тому святого вони часто зображали, як на іконах, так і на численних декоративних та ужиткових предметах — зокрема таких як кахлі чи посуд.

Гуцульська ікона на склі [приватна збірка Остапа Лозинського].

Про це розповідають у Музеї народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького. 

"Святий Миколай є одним з найбільш шанованих святих нашого народу. У народній традиції святий Миколай вважається заступником подорожніх і хоронителем людей від стихійного лиха. Особливо він опікується тими, хто перебуває у плаванні, тому рибалки, виходячи на промисел, брали з собою образ св. Миколая. Люди вбачали у святому надійного помічника в господарських та сімейних справах, вихованні дітей. Його сприймали в народі і як опікуна диких звірів та домашньої худоби.

Одним з найбільш шанованих святий Миколай став на Гуцульщині, де він вважався заступником бідних, покровителем ремесел, до якого зверталися чи не в усіх земних напастях та бідах", — йдеться в повідомленні.

У музеї поділились світлинами речей, де використано образ Миколая Чудотворця. 

Гуцульська ікона на склі — на Покутті й Гуцульщині сюжети, мальовані на склі називали «образами». Відомий етнограф Володимир Шухевич у дослідженні «Гуцульщина» наголошував, що чільна стіна гуцульської хати призначалась «на образник» — місце для образів, серед яких обов’язково був св. «Николай». До найбільш поширених, колоритних і яскравих образів на склі відносились «червоні», які отримали назву від активного червоного тла, на якому були представлені постаті.

Образ хатній на склі “Святий Миколай”, ХІХ ст., с. Олієво-Королівка, Городенківський р-н, Ів.Франківська обл.

Кахлі займали важливе місце серед окрас селянського побуту на Гуцульщині та Покутті. Свої хати-гражди гуцули будували наче своєрідні фортеці, одним з найважливіших елементів інтер’єру яких була піч. Крім своїх основних функцій (гріти, варити їжу, бути ложем), вона несла естетичне й духовне навантаження. „Піч у хаті — це як вівтар у церкві”, — говорили люди. Схема розміщення кахель на печі мала свій певний, чітко усталений порядок. Чільне місце в оформленні коминів хатніх печей на території Покуття і Гуцульщини займали датовані кахлі іконописного характеру. Найчастіше це було саме зображення лику святого Миколая.

{{2,3,4}}

На фото: експонати з колекції Музею
 

Пічна кахля “Святий Миколай”, автор Петро Кошак, с. Ключів Великий, Коломийський р-н, Ів.Франківська обл.
Пічна кахля “Святий Миколай”, автор Олекса Бахматюк, с. Джурів, Снятинський р-н, Ів.Франківська обл.
Миска із зображенням св. Миколая, с. Поляниця, Надвірнянський р-н, Ів.Франківська обл.
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ