За весь період війни в 1941-1945 рр. у Червоній армії репресували за надуманими звинуваченнями 300 тис. солдатів. Про це в коментарі Гал-інфо розповів відомий український історик, директор Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Руслан Забілий.
«Наївно думати, що в тоталітарній державі може бути інша армія. Вона теж була тоталітарною. Чекісти вправно виконували свою роботу не тільки серед цивільних. В армії вони теж активно вишукували «ворогів народу», «змовників», «зрадників Батьківщини». Під час війни маховик репресій не зупинявся.
Сталін ніколи не шкодував людей. Живими вони вождеві не були потрібними. Вони мали померти у боротьбі за виживання тоталітарної системи, яку вождь вибудував. Родини репресовнаних червоноармійців теж вважалися «зрадниками» і їх також переслідували. Позбавляли пільг, роботи, прав, депортовували.
За весь період війни в 1941-1945 рр. у Червоній армії репресували за надуманими звинуваченнями 300 тис. солдатів. Сталін та його командири ставили знак рівності між відвертою зрадою і трагедією солдатських доль. Наприклад полонених вважали «боягузами і зрадниками». В 1941 р. в полон потрапило 2 млн. червоноармійців, а в 1942 р. 1млн. 339 тис., в 1943 р. – 487 тис. Влітку 1941 р. Сталін віддав жорстокий наказ №270. Серед іншого в цьому документі йшлося про те, що причиною потрапляння в полон чи здачі є нестійкі, слабодухі та «зрадливі елементи». Ось ці «елементи» чекісти й вишукували до кінця війни в армії і без кінця розстрілювали. Це ще одна із трагічних сторінок війни, мало вивчена, майже не відома і в часи СРСР ретельно приховувана та замовчувана», - розповів Руслан Забілий.
