У четвер, 20 квітня, у світі відзначається День вдячності волонтерам.
Як повідомляє Главком, вважається, що волонтерський рух розпочався у 20-х роках минулого століття – у 1920 році біля французького міста Страсбурга волонтери з німецької та французької молоді відновлювали зруйновані під час боїв Першої Світової війни ферми. Згодом цю естафету підхопила Індія і рух поширився світом.
Хоча в Україні волонтерський рух розпочався в 90-х роках XX ст., офіційно він був визнаний постановою Кабміну у 2003 році.
Щодня ми бачимо, як волонтери й волонтерки виконують надскладну роботу, аби допомогти, підтримати й навіть врятувати чиїсь життя. Безкорисливо вони роблять наше суспільство кращим, і просто відповідають: "хто, як не ми?"
"Ті, хто оберігає захисників та захисниць.
Ті, хто не в ЗСУ, але за ЗСУ.
Ті, хто працює на перемогу в тилу.
Ті, хто є нашою сміливістю.
Ті, хто дістане те, що, здавалося б, дістати неможливо.
Ті, хто не знають втоми.
Ті, хто конвертують лють в донати.
Волонтери — опора і сила як для цивільних, так і для наших військових. Згуртувавшись з початком повномасштабного вторгнення, саме вони показали світові, якою буває українська єдність і самопожертва заради спільної мети", — наголосили в Міністерстві культури і інформаційної політики.
Ексочільник Луганської ОВА Сергій Гайдай зазначив, що велика мобілізація волонтерів в Україні триває вже дев'ять років. За цей час багато громадян згуртувались і сьогодні "вся країна перетворилась на велику волонтерську родину".
"Чому волонтери не роблять зупинок? Чому не можуть сказати «досить з мене»? Чому не перемикаються на свої справи? Звідки ці запаси терпіння?
Мабуть, звідки й терпець хлопців та дівчат на передовій.
Втомилися, а не вступаються, бо що тоді?", — додав Гайдай.
