Сьогодні – одне з найбільших церковних свят в осінньому календарі
Цієї суботи, 14 вересня, віряни східного обряду відзначають свято Воздвиження Хреста Господнього. У народі це свято також відоме як Здвиження. У давнину наші предки вважали, що від цього дня земля рухається до зимового періоду, птахи відлітають в теплі краї, звірі готуються до сплячки, листя жовтіє і відмирає до наступного весняного сезону.
Історія свята Воздвиження Хреста Господнього бере початок у IV столітті, під час правління імператора Костянтина Великого та його матері, рівноапостольної Єлени. У той період християнство було оголошене імператором як державна релігія. А його мати, цариця Єлена, вирушила на пошуки Хреста, на якому був розп'ятий Ісус. У 326 році вона виявила його в печері поблизу Єрусалима. При розкопках знайшли печеру Гробу Господнього, а біля неї – три хрести. Коло одного з них, згідно з легендами, зцілилася від хвороб одна жінка, а померлий чоловік воскрес після дотику до хреста. Після цього і був визначений той самий Хрест, на якому розіп'яли Спасителя.
У відповідь на це відкриття християни відправилися на це місце, а єрусалимський патріарх Макарій разом із іншими високопоставленими особами побудували святиню, щоб усі віряни могли прийти й подивитися на цей святий об'єкт. Звідти й пішло ім'я свята – Воздвиження Хреста.
Після цього цариця Єлена поділила Хрест на дві частини: одну залишила у Єрусалимі, а іншу, з двома цвяхами, відправила своєму синові – імператорові. Під час своєї подорожі назад цариця зупинялася в кожному місці, де перебував Христос, і таким чином засновувала понад 80 церков.
Хрест Господній продовжували ділити, проте в 1187 році частина, що зберігалася в Єрусалимі, була втрачена після поразки хрестоносців від мусульман. За легендою, Хрест був закопаний, щоб його врятувати, але досі не був знайдений. Щодо частини Хреста, що залишилася в Константинополі, її викрали хрестоносці у 1204 році. У наш час фрагменти цієї частини зберігаються в різних храмах по всій Європі.
