Міністерство культури офіційно передало Національній бібліотеці ім.В.І.Вернадського унікальний історичний документ, який був втрачений в роки Другої світової війни - грамоту Петра І щодо поставлення Йоасафа (Кроковського) на Київську митрополію.
У церемонії передачі взяли участь члени уряду України, представники Посольства Німеччини в Україні, українські та німецькі науковці та дослідники, повідомляє Укрінформ.
За словами віце-президента Національної академії наук України академіка Сергія Пирожкова, грамота Петра І, як історичний документ початку 18-го століття є, зокрема, свідченням складних стосунків між Україною та Російською імперією.
“Документ засвідчує волелюбний дух українців та прагнення тодішньої влади обмежити їхні права. Сьогодні ця пам’ятка повертається до свого першородного середовища, повертається додому. Це стало можливим завдяки, зокрема, роботі міністерств закордонних справ України та Німеччини, українсько-німецькій комісії з питань повернення культурних цінностей та реституційних процесів та за сприяння Посольства Німеччини в Україні”, - сказав Пирожков.
Урочиста передача до НБУВ Грамоти Петра І у столиці/ Фото: Павло Багмут
Заступник міністра закордонних справ України Василь Боднар висловив сподівання щодо продовження практики повернення культурних цінностей, що були втрачені під час Другої Світової війни.
“Сам факт передачі Україні артефакту є ознакою цивілізованої співпраці між Україною та Німеччиною”, - зазначив Боднар.
Міністр культури України Євген Нищук подякував усім причетним до повернення історичного документа в Україну.
“Робота велася понад 2,5 року. І це ще недовго. Це — момент довіри та добрих стосунків з німецькою стороною, що налагодилася останніми роками. Вона дала можливість пришвидшити цей процес. Думаю, що у стінах Національної бібліотеки раритет притягуватиме людей, що цікавляться історією, нашою спадщиною, державним творенням та релігійним становленням”, - сказав Нищук.
За його словами, є ще багато артефактів які зберігаються за межами України.
“Ми продовжуватимемо титанічну роботу з повернення їх додому. Зараз це близько 45 речей — образи, ікони, це можуть бути й останки наших видатних особистостей”, - сказав Нищук.
У свою чергу директор Інституту Східноєвропейських студій Тюбінгенського університету професор Клаус Гества висловив готовність продовжувати співпрацю з повернення та пошуку в Німеччині історичних раритетів українського походження.
“Діяльність українсько-німецької комісії має перспективи. У німецьких музеях, наукових закладах ще лишаються історичні артефакти”, - сказав Гества.
Як повідомляв Укрінформ, церемонія передачі Україні грамоти 1708 року, виданої Петром І митрополиту Йоасафу Кроковському щодо поставлення його на Київську метрополію, пройшла 14 березня в архіві Міністерства закордонних справ ФРН.
Артефакт був втрачений в час Другої Світової війни, а з кінця 50-х знаходився у бібліотеці Інституту східно-європейської історії та краєзнавства Університету Тюбінгену (федеральна земля Баден-Вюртемберг).
Дослідники зауважують: документ цікавий тим, що в ньому підкреслюється перебування київського митрополита під владою московського патріарха та заборона “відлучатись під благословення й поради вселенських патріархів”.
На думку істориків, це підтверджує намагання Москви запобігти намірам утвердити єдину українську православну церкву "під послухом святійшого апостольського трону константинопольського", які були задекларовані у конституції Пилипа Орлика 1710 року, та доводить, що плани повернення Київської митрополії під омофор Константинополя у середовищі київського духівництва початку XVIII ст. були досить поширеними. Той факт, що пізніше, під час публікації цієї грамоти в XIX столітті із тексту "зникла" саме та частина, де Петро І нагадує митрополиту про обіцянку не звертатися до вселенських патріархів, свідчить про спроби замовчати тему перепідпорядкування Київської митрополії Москві, припускають науковці.
