4 вересня – день вшанування ікони Божої Матері «Неопалима Купина».
Як повідомляє Львівський музей історії релігії, назва ікони походить від старозавітного прообразу, що вказував на Богоматір: неопалима купина це кущ, який палав у вогні, але не згорав (Вих. 3:2). Ця купина знаменує собою непорочне зачаття Богоматері від Духа Святого. Ставши Матір'ю, Вона залишилася Дівою. За переказами, першообраз ікони Богородиці «Неопалима Купина» був написаний на камені тієї скелі, де до Мойсея звернувся Бог з палаючого куща.
Ікона Богоматері «Неопалима Купина» зображується у вигляді восьмикутної зірки, яка складається з двох гострих чотирикутних зірок з увігнутими кінцями. Одна з них – червоного кольору, що символізує собою вогонь, який огортав бачену Мойсеєм купину. Інша – зеленої барви, що вказує на природний колір самої купини, який вона зберегла, будучи обійнята полум'ям. У середині восьмикутної зірки, ніби в купині, зображена Пречиста Діва з Предвічним Немовлям. В променях першої зірки, зеленого кольору, зображені ангели – володарі стихій. А в променях вогненно-червоної зірки – символи святих євангелістів. На іконі навколо Богоматері з Предвічним Немовлям зібрано весь світ – сили земні й небесні.
Назву «Неопалима Купина» мають дві ікони. Крім традиційної, існує ще так звана «Неопалима Купина Старозавітна». На ній зображуються ветхозавітний пророк Мойсей із вівцями, які стоять обабіч палаючого куща або розлогого дерева. Поруч із Мойсеєм зображений ангел. У полум'ї куща – фігура Богородиці «Знамення», на грудях якої – медальйон із зображенням Христа. Хоча, згідно з біблійним переказом, у полум'ї Мойсею явився Бог Отець, однак зображення Діви Марії з кулоном у цьому випадку тлумачиться як прообраз новозавітного Боговтілення в іпостасі сина Діви Марії – Ісуса Христа. Протографом ікони є робота французького художника XV ст. Ніколя Фромана (1460–1484), написана в 1475 р. для собору Святого Спасителя в місті Екс-ан-Прованс.
