Журналісти одного з львівських телеканалів переслідують суддів Західного апеляційного господарського суду.
Сьогодні, 20 червня представники Західного апеляційного господарського суду провели брифінг щодо обставин, які склались у зв’язку з розглядом справи №914/3881/21.
Зокрема, суддя-спікер суду Максим Желік зазначив, що через тиждень після ухваленого судом вищезазначеного рішення, безпосередньо до головуючих суддів розпочали звертатись журналісти львівського медіа “НТА” з метою отримання додаткових коментарів щодо відповідної справи.
Передусім зазначимо, що йдеться про судову справу щодо власності на “Будинок книги”, що у Львові на площі Адама Міцкевича, 8. Між собою судяться ПрАТ “НАК “Надра Україна” та ТзОВ “Листопад Істейт”, яке представляє інтереси власників декількох житлових квартир, які розміщені у даній будівлі.
Історія розпочалась ще у 2021 році, коли ТзОВ “Листопад Істейт” звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до ПрАТ “НАК “Надра Україна” про визнання недійсним свідоцтва на право власності на допоміжні приміщення та приміщення загального користування у будівлі, загальною площею 1865,9 кв. м.
У липні 2022 року Господарський суд задовольнив позов ТзОВ “Листопад Істейт” і визнав недійсним свідоцтво ПрАТ “НАК “Надра Україна” на право власності на зазначену площу приміщення. Західний апеляційний Господарський суд таке рішення залишив без змін. Проте Верховний суд у травні 2023 року скасував і його постанову, і усі попередні, які ухвалював Господарський суд.
Проте історія пішла по колу: у лютому вже цього року Господарський суд Львівської області знову визнав недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно ПрАТ “НАК “Надра Україна”, а установа повторно звернулась з апеляцією. Але цього разу Західний апеляційний господарський суд її задовольнив та скасував рішення Господарського суду. Так розгляд судової справи про приватну власність у “Будинку книги” розпочинатимуть вже втретє.
Суддя-спікер Західного апеляційного господарського суду Максим Желік під час пресконференції зазначив, що після ухвалення останнього рішення до головуючих суддів почали звертатися журналісти із запитами про коментар щодо постанови по цій судовій справі. Натомість жодного офіційного звернення чи інформаційного запиту до установи журналісти цього ЗМІ не робили.
“Деякі представники медіа зверталися власне до суддів про те, щоб вони надали якийсь коментар щодо прийнятого рішення. Теоретично, суддя після проголошення рішення може, з одного боку, коментувати. З іншого боку, у нас, у судовій системі, запроваджено такий інститут, як суддя-спікер, який має повноваження, зокрема, з'ясовувати інформацію у суддів, які приймають рішення”, - пояснив Максим Желік.
Керівниця відділу комунікацій Західного апеляційного господарського суду Анна Ярмола зазначила, що через тиждень після того, як була прийнята постанова, 28 травня о 10:30 до приміщення суду прибула група журналістів телеканалу разом з особою у військовій формі. На запит служби судової охорони вони надали документи, які посвідчують особу.
“Я вийшла до журналістів для з’ясування причин, чому вони прибули. І вони сказали, що вони хочуть отримати коментар по вказаній справі у колегії суддів, які розглядали цю справу… Після з'ясування всіх деталей, я повідомила, що постанова вже прийнята, однак її текст ще не виготовлений, тому що судді ще мають час на виготовлення, оформлення тексту рішення. І зазначила, що з текстом постанови можна буде ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень, куди вони автоматично всі потрапляють і є в загальному доступі. І запропонувала написати письмовий запит на ім'я судді-спікера”, - розповіла Анна Ярмола.
За словами керівниці комунікаційного відділу, журналісти відмовилися писати офіційний запит щодо отримання коментаря, оскільки стверджували, що вже подавали його. Проте у канцелярії суду через системи діловодства вияснили, що такого клопотання від медіа не надходило.
“Згодом журналісти в холі суду в присутності інших відвідувачів запитували у судді Плотніцького Бориса Дмитровича, який вийшов з одного судового засідання і переходив на інше, чи здійснювався вплив на колегію суддів при винесенні постанови та погрожували судді, що змусять його пройти детектор брехні. Особа у військовій формі, якого залучили журналісти, не є учасником судового процесу та не має жодного відношення до розгляду справи. Ми не володіємо інформацією, чи ця особа служить у Збройних Силах України”, - зазначила Анна Ярмола.
На наступний день, 29 травня, на адресу Західного апеляційного господарського суду надійшов запит від журналіста цього медіа про надання інформації щодо згаданої справи: “Чому судді прийняли рішення, що приміщення загального користування не мають бути в спільній сумісній власності власників усіх приміщень? Чому судді прийняли рішення на користь відповідача, адже всі попередні були на користь позивача? Чому судді прийняли це рішення без представника сторони, чому не заслухали сторону позивача?”.
Адміністрацією суду було надано обґрунтовану відповідь, що запитувана інформація не є видом інформації, якою володіє Західний апеляційний господарський суд як суб'єкт владних повноважень, а вказані питання відносяться виключно до процесуальної діяльності суддів при розгляді справи.
“Згодом, група людей, які називають себе журналістами каналу “НТА”, почали методично відвідувати домівки суддів та їх рідних, вимагали від сусідів надати їм хоч якийсь компромат. Один з таких візитів було здійснено о 5 годині ранку 7 червня 2024 року. Група невідомих осіб проникла через паркан у двір багатоквартирного будинку, де проживає член колегії, суддя Плотніцький Борис Дмитрович, і обклеїла всі під'їзди листівками провокативного і наклепницького змісту із зазначенням прізвищ членів колегії”, - продовжила розповідь Анна Ярмола.
Керівниця зазначила, що не можна стверджувати однозначно, проте усний запит журналістів і хуліганські дії особи на відео наводять на думку, що усі дії є спільно спланованими. Адже через кілька днів, 11 червня, до помешкання іншого члена колегії суддів Наталії Кравчук звернулась журналістка цього медіа. Оскільки родичі судді відмовилися з нею спілкуватися, вона почала робити обхід по сусідах. Вранці цього ж дня журналісти зверталися і до сусідів третьої судді колегії – Оксани Скрипчук.
18 червня журналісти повторно намагались поспілкуватися з суддею Наталією Кравчук. Але офіційного звернення від медіа до суду так і не було до цього дня.
Зараз судді звернулися до Вищої ради правосуддя і Генеральної прокуратури, а також надіслали відповідну заяву від голови суду до Національної поліції Львівської області для визначення правомірності дій журналістів.
