У ніч з 3 на 4 вересня 1985 року у таборах помер великий українець, поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник, Герой України Василь Стус. Він був одним із найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників.
Василь Семенович Стус народився 6 січня 1938 року в селі Рахнівка Гайсинського району Вінницької області
Василь Стус був талановимим поетом, мав власні тверді переконання щодо необхідності збереження й розвитку української культури за що зазнав репресій з боку радянської влади. В результаті переслідування тоталітарний режим заборонив його творчість, а самого Стуса засудили до тривалого перебування в місцях позбавлення волі.
У ніч з 3 на 4 вересня 1985 року у таборі ВС-389/36-1 біля села Кучино, Пермської області поет помер на 48 році життя.
На знак протесту проти жорстокого поводження табірної адміністрації з політв'язнями Василь Стус кілька разів оголошував голодування. У січні 1983 року за передачу на волю зошита з віршами на рік був кинутий у камеру-одиночку. 28 серпня 1985 року Стуса відправили до карцеру за те, що читаючи книгу в камері, він сперся ліктем на нари. На знак протесту він оголосив безстрокове сухе голодування.
Однією з причин смерті називали переохолодження. За офіційними даними причина смерті — зупинка серця. Товариш Стуса, також колишній політв'язень, Василь Овсієнко поруч із цією версією висував припущення про загибель від удару карцерними нарами, цілком імовірно, зумисне підлаштовану наглядачами.
Додамо, що кум президента Росії Путіна Віктор Медведчук був призначеним державою адвокатом Василя Стуса на другому судовому процесі.
