Велика п'ятниця — найскорботніший день, тому що саме в п'ятницю Ісус був розп'ятий і помер на Хресті, викупивши людські гріхи.
Головним християнським обрядом у страсну п'ятницю є винесення плащаниці. Плащаниця символізує полотно, в яке був загорнутий Ісус Христос після зняття з Хреста. Після Воскресіння на полотні залишився відбиток Його Образу, який утворився, як дослідили учені, шляхом великого випромінювання.
Це єдиний день в році, коли не правиться Служба Божа, є лише Вечірня з винесенням Плащаниці. Її виносять у другій половині дня. Іде тричі обхід довкола церкви з Плащаницею, яку несуть за чотири кінці священики або старші парафіяни. Після обходу Плащаницю кладуть на приготований стіл посередині церкви. Віруючі приступають до Св. Плащаниці і побожно її цілують. Божий гріб прикрашають квітами і лампадками, за ним ставлять хрест без Розп'яття з полотном, як йдеться на порталі Українські традиції.
В Галичині в Страсну п'ятницю дзвони замовкають. У дзвіниці до бантини чіпляють грубу дерев'яну дошку, і замість дзвонів дзвонар двома дерев'яними молотками «виклепує» по цій дошці, сповіщаючи людей про службу Божу. В момент виносу плащаниці діти також вистукують спеціяльними ручними калатальцями.
Віруючі люди не їдять нічого до виносу плащаниці. Повернувшись з церкви, родина сідає за стіл вечеряти. Вечеря у Страсну п'ятницю — пісна, навіть риби їсти в цей день не годиться. Здебільшого обходяться городиною: капустою, картоплею, огірками. У цей страсний день не можна ні шити, ні рубати дров, ні співати. Господиням дозволялось тільки пекти паски та садити капусту. "Як тільки посадять паски в піч і загнітять їх свяченою вербою, йдуть на город садити розсаду капусти - щоб здорова як паска була. Але якщо паска не вдасться, верх западе, або пустою буде, то вважалось, що це знак на поганий врожай та негаразди в усій родині".
До плащаниці християни приступають не тільки у п'ятницю, але й в суботу цілий день.
Звичаї і традиції Страсної п’ятниці
У багатьох регіонах в Страсну п’ятницю необхідно пекти паски.І хоча церква рекомендує завершити приготування пасхального столу в Великий четвер, народні повір’я рекомендують фарбувати яйця і пекти паски саме в п’ятницю.
Перед роботою обов’язково прочитайте молитву Отче наш, а потім, коли сказавши “Господи, благослови” починайте замішувати тісто. Також необхідно пам’ятати, щоб паска вийшла пишною і смачною, ніхто не повинен бачити тісто, а коли вона буде випікатися в духовці, не можна голосно розмовляти і грюкати дверима.
У цей день категорично забороняється працювати по дому. Прибирання повинне бути закінчене в Чистий четвер. Ті, хто займається пранням, прибиранням, шиттям в цей день беруть на себе великий гріх – необхідно тільки поститися і молитися, згадуючи страждання Христа.
Великим гріхом вважається робота на землі. У цей день не можна нічого садити. Кажуть, що якщо посіяти пшеницю або посадити щось в цей день – врожаю не буде.
У Страсну п’ятницю необхідно утриматися від вживання алкоголю і плотських утіх. Люди, які напиваються в цей день ризикують стати алкоголіками. Діти, які були зачаті в Страсну п’ятницю народжуються хворими або в майбутньому стають злочинцями.
Щоб зберегти здоров’я необхідно відмовитися в Страсну п’ятницю від стрижки, фарбування волосся і взагалі будь-яких косметичних процедур.
Також якщо день народження або особисте свято випадає на цей день, то його краще перенести. Веселитися в день всесвітньої скорботи абсолютно не вітається.
Повір’я в Страсну п’ятницю
У Страсну п’ятницю не можна плювати на землю. Народні прикмети говорять, що хто плюне на землю – від того на весь рік всі святі відвернуться.
Паски і будь-яка випічка, яку спекли у Страсну п’ятницю не пліснявіє. Шматочок такої паски зберігають весь рік і дають хворій людині. Також шматочок паски весь рік, до наступного Великодня, зберігають в будинку за іконами – такий оберіг захищає від пожежі.
Не можна прати в Страсну п’ятницю. Існує повір’я, що якщо в цей день випрати білизну і вивісити сушитися, то на ній з’являться сліди крові.
Нагадаємо, що на сьогодні Національний музей у Львові налічує понад 140 тис. експонатів. Він славиться найбільшою збіркою українських ікон не лише в Україні, але й у цілому світі. Тут налічується понад 4 тис. ікон.
Історія музею починається із 1905 року, коли з ініціатива митрополита Андрея Шептицького був заснований «Церковний музей». Основу збірки становлять твори сакрального мистецтва, тобто освячені речі, які використовували під час Літургії. Коли такі речі виходили з ужитку, їх спалювали, адже не можна було, щоб вони лежали без застосування. Митрополит Андрей Шептицький задумав заснувати музей, де б ці ікони зберігалися не лише як предмети культу, а як такі, що мають мистецьке значення.
Унікальні пам’ятки українського саркального мистецтва можна побачити у Національному музеї у Львові ім. А. Шептицького, що проспект Свободи, 20.
