Сьогодні, 3 вересня, Львівщину із робочим візитом відвідав керівник із розвитку електронних послуг у Мінцифрі Мстислав Банік. На пресконференції обговорили перехід країни у режим paperless, зокрема, запровадження у Дії послуги реєстрації місця проживання дітей.
Цифрові паспорти та їх законне визнання
“Всі ті рішення, які запроваджує Міністерство цифрової трансформації, стосуються безпосередньо життя людей. Найперший проєкт, про який хочу поговорити, - "Дія". По-перше, у нас є цифрові документи, і з 23 серпня набрав чинності закон, який прирівнює цифровий паспорт до паперового і пластикового. Це говорить не тільки про те, що можна тепер не сумніватися в тому, що у вас є валідний паспорт в Дії, а і про те, що всі державні органи, весь бізнес обов’язково повинен приймати в людей цифрові документи. В нас є окремий відділ впровадження, який займається тим, що контактує з бізнесом, з державними органами, і підключає їх всіх до можливості отримувати копії або перевіряти документи. Хотів би поставити акцент на тому, що цифрові документи і перший крок paperless вже працює максимально”, - розповів Мстислав Банік.
Що таке paperless та як він спростить життя львів’ян
Керівник із розвитку електронних послуг у Мінцифрі Мстислав Банік додав, що мета режиму paperless - це стовідсотковий перехід на онлайн документообіг.
“Друге, до чого ми прагнемо у Міністерстві цифрової трансформації, - це покриття 100% державних послуг онлайном. Хочу наголосити, що на порталі ""дія"" вже є понад 70 послуг. Прикладом того, як послуги з’являються на Дії, є послуга з відкриття ФОПу, коли на папері - це 58 полів для заповнення, а на порталі "Дія" - 10. Все інше ми заповнюємо за людину, тому що ми знаємо її паспортні дані, знаємо її місце реєстрації і проживання, знаємо контактні дані. Це принцип, за яким будуть з’являтися 100% державних послуг на порталі "Дія" та в мобільному застосунку.
Paperless - що це таке і чим допоможе людям? Кожен з нас, отримуючи будь-яку державну послугу: стикаючись із послугами в бізнесі, записуючись до лікаря, записуючи дитину до дитсадка, весь час стикається з великою кількістю паперів. І кожного разу - це час, це кошти на зберігання. Paperless - це відмова від паперів на всіх рівнях. По-перше, це цифрові документи: цифровий паспорт і можливість поділитися копією паспорта без роздруківки, без написів “Копія вірна” на кожній сторінці. У вас в “Дії” на паспорті є QR-код, за допомогою якого, наприклад, банк може отримати копію одразу собі в систему, якщо ви на це згодні.
Paperless - це також питання документообігу. Він загалом складається з кількох основних речей: документообіг на державному рівні (ми працюємо над новим зручним інтерфейсом), документообіг в окремих життєвих ситуаціях (наприклад, коли відправляєш дітей до школи). В бізнесі вже є реалізовані інструменти документів онлайн (сервіс “Вчасно”), які дозволяють безконтактно працювати з документами людині”, - сказав політик.
Олександр Кулєпін, заступник голови ЛОДА з питань цифровізації, в свою чергу, прокоментував впровадження стратегії paperless на Львівщині.
“Ми працюємо в напрямку реалізації стратегії paperless і надання послуг онлайн. Зараз ЛОДА якраз реалізує всі публічні послуги, які ми надаємо. Ми готуємо комплексний документ, який підкаже Уряду і Верховній раді, які саме зміни ми бачимо у законі і на законодавчому рівні, а також, які інтеграції через портал "Дія" нам необхідні, щоб ми почали надавати наші послуги онлайн. Наприклад, Облдержадміністрація надає дозволи на забруднення довкілля, яке ведеться підприємцями. Ми бачимо, що цю послугу можна надавати онлайн, і не просто надавати онлайн, а ми можемо навіть не потребувати людини, яка з цієї сторони буде щось підписувати. Тоді люди в департаменті екології будуть займатися не паперовою роботою, а розвитком стратегії покращення екології на Львівщині”.
"Дія"-підпис
Мстислав Банік зазначив, що технологія такого електронного ключа, як підпис у Дії, дуже проста, але дає можливість великій кількості людей отримати доступ до цифрових сервісів.
"Дія"-підпис - це інструмент, який дозволяє надавати послуги, інтегруватися з іншими системами, з документооборотами, щоб запускати режим paperless. Бо "Дія"-підпис - це електронний ключ, який базується на застосунку "Дія". В Україні за весь час існування електронних ключів їх було видано 7,2 млн. Але переважна кількість людей, які ними володіють - це державні службовці, підприємці, компанії, медичні працівники. А переважна більшість людей взагалі не має уявлення, що таке електронний ключ, і запускаючи послуги на порталі "Дія", ми стикаємося з питанням, що таке електронний ключ. Для того, щоб це було простіше і зрозуміліше, в “Дії” можна створити "Дія"-підпис - це електронний ключ, але підписувати можна просто зчитуючи камерою телефона QR-код і потім підтверджуючи цей підпис обличчям. Це працює таким чином: коли ви створюєте "Дія"-підпис і підписуєте документ, нейромережа перевіряє, що ви дійсно є живою людиною - ваше обличчя порівнюється з вашим обличчям у біометричному закордонному паспорті або в ID-картці. І це надзвичайно зрозуміла і проста технологія. Буквально позавчора у нас був вже 1 млн створених "Дія"-підписів за останні пів року. Тобто, якщо порівнювати цифри, за весь час існування ІЦП у нас є 7,2 млн ключів, за пів року “Дії” - 1 млн. Динаміка дуже хороша, і це говорить про те, що велика кількість людей нарешті отримає доступ до різноманітних цифрових сервісів”, - пояснив чиновник.
Як Львівська область працює над цифровізацією регіону
Олександр Кулєпін розповів про під’єднання сіл до мережі Інтернет, про навчання цифровим навичкам мешканців Львівщини, про покращення якості роботи Центрів надання послуг, про закупівлю ноутбуків для освітян та про доєднання всіх громад до системи електронного документообігу.
“Перший наш напрямок діяльності - це реалізація національної стратегії на рівні Львівського регіону, починаючи від розбудови інфраструктури. Одна з цінностей роботи Мінцифри - це рівність у доступі, і це проявляється в тому, що ми зараз на Львівщині і по всій Україні розвиваємо мережу фіксованого Інтернету: щоб люди, які проживають у віддалених селах, мали доступ до тих цифрових можливостей, які ми створюємо. Цього року Львівщина залучила 5,5 млн на 26 громад для того, щоб під’єднати 61 село до мережі Інтернет - там, де раніше ніколи не було фіксованого Інтернету. Окрім того, ЛОДА співпрацює з Телеком операторами, з громадами над тим, щоб тут поширювали чи покращували покриття 3G-4G.
Наступного року ми плануємо пришвидшити роботу по навчанню цифровим навичкам мешканців Львівщини в усіх місцях нашого регіону. Ми будемо популяризувати портал "Дія" і цифрові послуги різними шляхами, розповідати батькам, які є курси для них, що вони повинні знати про новий світ і в яких умовах опиняються їх діти. Окрім цього, зараз розглядаємо можливість запропонувати нову концепцію для бібліотек області. Наразі у багатьох громадах бібліотеки закриваються, а ми бачимо перспективу, що ці бібліотеки можуть стати цифровими хабами у громадах, які почнуть навколо себе об’єднувати людей, і там ми будемо мати постійні навчання для різних груп населення. Загальна мета - це, створюючи послуги онлайн, навчити людей і підготувати їх до цих змін.
Надалі ЛОДА займається такою стратегічною ціллю як наближення Центрів надання послуг до мешканців, покращення якості їх роботи, збільшення кількості послуг, що надаються. Цього року Львівщина залучила 23 млн. грн, які підуть в 13 громад: щоб десь побудувати ці Центри надання послуг, а десь покращити їх устаткування, щоб вони змогли на місці надавати більше послуг.
Окрім цього, у нас зараз оголошений тендер на закупівлю 4000 ноутбуків для освітніх закладів області, в тому числі для міста Львова. Це дасть змогу при наступних локдаунах забезпечити якісну дистанційну освіту для нашої молоді. Щоб кожен вчитель, маючи ноутбук, міг за потреби брати його додому і якісно проводити уроки.
Окрім усіх цих національних проєктів, у нас ще є регіональні особливості. Наприклад, в галузі медицини ми бачимо зараз такий напрямок роботи, як розвиток телемедицини. Багато громад мають рентгенний апарат, але не мають достатньої кількості рентгенологів. Ми можемо поєднати львівські лікарні, які гарно забезпечені рентгенологами, з віддаленими громадами, щоб вони надавали послуги у цих громадах. Так само зараз Мінцифри запроваджує Е-лікарняний.
Наша ціль - доєднати всі громади до електронного документообігу. Це дуже дороге питання, і ми шукаємо шляхи, як, об'єднавши всі громади, ми зможемо дешевше запровадити цю технологію. Всі ці проєкти ми зараз об'єднуємо в програму цифровізації Львівщини, яку плануємо затвердити цього року в Обласній раді, і вона дуже якісно продемонструє напрямки нашої роботи, а також дасть змогу профінансувати ці напрямки", - сказав Кулєпін.
Андрій Москаленко, перший заступник міського голови Львова, прокоментував розробку системи документообігу у Львові.
"Ми у Львові зараз розпрацьовуємо систему документообігу на різних шарах. Це дуже правильна річ, яку зараз культивують колеги з Міністерства цифрової трансформації і з Обласної державної адміністрації, - максимально зв'язати всі системи документообігу і запропонувати цю систему тим, хто її не має. Це економить час і це вимога сучасності.
Півтора місяця тому на засіданні Виконкому ми прийняли рішення, що ми відмовляємось від паперових версій деяких документів. Це дуже складний процес”, - зазначив Москаленко.
Зміна місця реєстрації через “Дію” у Львові
“Реєстрація місця проживання дітей до 14 років стає від сьогодні у пілотному форматі наступною частиною “Дії", - анонсував нову послугу Андрій Москаленко.
Від сьогодні на порталі “Дія” також доступна послуга "Відображення актуального місця реєстрації".
