На 62-му році життя зупинилось серце ветерана Прикарпатського футболу, майстра спорту міжнародного класу Ярослава Мирославовича Думанського.
Про це інформує Івано-Франківська обласна асоціація футболу на своєму офіційному сайті.
Ярослав Думанський народився у Станіславі (нині — Івано-Франківськ) в сім'ї футболіста Мирослава Думанського, який на той час виступав у складі місцевого "Спартака". Футбольну естафету Ярослав підхопив від батька, у дитинстві займався багатьма видами спорту. Особливо хлопець любив футбол та хокей і якийсь час навіть вагався, якому з цих захоплень віддати перевагу. Рішення було прийнято в 13 років, коли Думанський-молодший серйозно почав займатися футболом у ДЮСШ в групі тренера Юрія Шайкіна. А вже в 17 років Ярослав став гравцем команди майстрів івано-франківського "Спартака", який змагався у першій союзній лізі. Але за команду з рідного міста Думанський провів лише один матч.
Наступний рік Ярослав розпочав вже захищаючи кольори львівських "Карпат". На адаптацію в новому колективі у молодого півзахисника пішов лише один сезон, після чого він міцно забронював за собою місце у складі "зелено-білих", разом з якими досяг значних висот, одержавши перемогу у змаганнях першої ліги чемпіонату СРСР.
У складі радянської збірної ставав бронзовим призером (1977) та переможцем (1978) першості Європи серед юніорів, срібним призером молодіжного чемпіонату світу у Японії (1979), переможцем молодіжного чемпіонату Європи (1980).
По ходу сезону 1981 перейшов до київського "Динамо", одразу ставши чемпіоном Радянського Союзу у складі киян. Наступний сезон був найвдалішим для Ярослава в індивідуальному плані, проте кияни так і не змогли покласти у Кубок СРСР золоті медалі, задовольнившись лише сріблом.
Після цього Думанський все рідше почав з'являтися у футболці київського клубу, а у 1985 взагалі перебрався до іншого "Динамо" — московського. Однак, провівши у столиці СРСР лише один матч, опинився у харківському "Металісті".
Проте на цьому футбольна подорож Ярослава не закінчилася. Наступний сезон він розпочав у рідному місті, перейшовши до місцевого "Прикарпаття". Досвідчений півзахисник одразу став лідером івано-франківського клубу, демонструючи доволі непогану, як для гравця середини поля, результативність. По закінченні четвертого сезону у складі "Прикарпаття" Думанський прийняв рішення завершити кар'єру гравця.
Після завершення активних виступів певний час працював у тисменицькому "Хутровику", встигнувши вивести команду до аматорського чемпіонату України. Брав участь у матчах серед ветеранів, був удостоєний звання найкращого півзахисника турніру пам'яті Мирослава Думанського у 1999 році. Також відомий своєю роботою у дитячо-юнацькій футбольній школі імені свого батька.
