Для воюючої країни борці за свободу – герої
Як раніше повідомлялося Ярослав Качинський заявив, що: «До сих пір неясно, чи Україна піде у напрямку, який для Польщі є неприйнятним, тобто підтримки своєї історичної легітимності на традиції УПА, на традиції організації, яка вчиняла жахливі злочини проти поляків, або ж відмовиться від цього шляху».
Голова Українського інституту національної памʼяті в свою чергу відповів лідеру польської правлячої партії - "Від народу, що воює за свободу, зректися героїв, які захищали її в минулому, вимагає лиш той, хто не бачить цей народ вільним у майбутньому", – написав Володимир В'ятрович.
Як відомо, у 2017 році виповнюється 75 років від часу створення української підпільної армії УПА та польської підпільної армії АК. В обох країнах ці формації визнані на державному рівні, але факт визнання в Україні упівців серед борців за незалежність викликає обурення окремих політичних середовищ Польщі.
Довідка:
Українська Повстанська Армія – військово-політична формація українського визвольного руху. Заснована в кінці 1942 року та діяла до вересня 1949 року, після чого реорганізована в збройне підпілля, діяльність якого припинилася в середині 1950 років.
Стратегічною метою УПА було відновлення української державності, відповідно боротьба розгорталася проти всіх держав, що намагалися завадити цьому. Протягом усього часу існування Повстанської армії головним ворогом вважався СРСР – як держава, що завдала українському народові найжахливіших втрат – масові політичні репресії, голодомори, депортації населення.
Поруч з тим, УПА із самого початку творилася як реакція населення на німецький окупаційний терор, тому протягом всього періоду німецької окупації велася активна антинімецька боротьба. В 1943-1944 рр. тривало гостре протистояння проти польських сил, що намагалися відновити довоєнні кордони Польщі, тобто приєднати до неї землі Західної України.
Через лави армії пройшло понад ста тисяч осіб, за участь в повстанському русі чи його підтримку каральними органами СРСР було репресовано понад півмільйона осіб.
Діяльність УПА була логічним продовження національної революції 1917-1920-тих років. Продовженням боротьби УПА у формі ненасильницького опору став дисидентський рух та національно-демократичне відродження кінця 1980-тих - початку 1990-тих років.
Ветерани УПА отримали правове визнання згідно з Законом України “Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті”.
Український інститут національної пам'яті
