За словами віцеспікера парламенту Вірменії, яка нещодавно ратифікувала Римський статут, країна почула побоювання РФ та зробить так, щоб цей крок не зашкодив стратегічним відносинам між країнами.
Віцеспікер парламенту Вірменії Акоп Аршакян заявив, що Єреван дослухався до "побоювань" Росії через можливі наслідки ратифікації Римського статуту, на основі якого функціонує Міжнародний кримінальний суд (МКС). Про це він висловився в інтерв'ю агенції "Арменпресс" повідомила Німецька хвиля.
За словами Аршакяна, Вірменія ухвалила рішення приєднатись до Римського статуту в грудні 2022 року у відповідь на "агресію Азербайджану щодо суверенних територій Вірменії", й саме тоді його почав вивчати вірменський Конституційний суд.
"Рішення Конституційного суду не визнає винним нікого, в жодному питанні і не вимагає кроків до арешту будь-кого. А уряд Вірменії у грудні 2022 року, звісно, не міг ні вгадати, ні передбачити ймовірність і зміст конкретних рішень Міжнародного кримінального суду в березні", - сказав віцеспікер, маючи на увазі виданий МКС у березні ордер на арешт Путіна.
Він також зазначив, у правлячої партії та команди немає такого наміру або бажання заарештовувати Путіна у разі його візиту у Вірменію.
"Сьогодні ми підписали з іншою країною угоду, згідно з якою Римський статут не вплине на наші двосторонні відносини. Таке врегулювання може бути і з Росією. Але це всього лише один із варіантів. Є й інші варіанти", - заявив Аршакян.
Він додав, що у Єревані "почули побоювання, висловлені Російською Федерацією". "Я думаю, що ми зможемо домогтися того, щоб забезпечення подальшого процесу, пов'язаного з Римським статутом, не завдавало шкоди стратегічним відносинам між Вірменією і Росією", - сказав Аршакян.
24 березня Конституційний суд (КС) Вірменії визнав зобов'язання, закріплені Римським статутом Міжнародного кримінального суду (МКС), такими, що відповідають основному закону країни.
Про рішення КС Вірменії стало відомо за тиждень після того, як Палата попереднього провадження МКС у Гаазі видала ордер на арешт президента РФ Володимира Путіна, а також уповноваженої з прав дитини в РФ Марії Львової-Белової. Їх підозрюють у скоєнні воєнних злочинів, зокрема насильницькій депортації дітей з окупованих територій України до Росії.
Натомість Москва заперечує будь-яку причетність до воєнних злочинів, скоєних в Україні за час розпочатої 24 лютого 2022 року повномасштабної війни. Росія не визнає юрисдикції МКС і не бере участі в його роботі. З 2016 року вона не є учасником Римського статуту, який визначає дії суду. МКС не визнає імунітету глав держав у разі розслідування воєнних злочинів і покарання за них.
Для Путіна ордер МКС на його арешт означає, що він більше не зможе в'їжджати в країни, які ратифікували Римський статут, а також визнають юрисдикцію МКС, оскільки місцева влада буде зобов'язана затримати його.
У відповідь на ордер щодо Путіна російські слідчі органи завели справу на прокурора й суддів МКС.
