Уночі проти 17 грудня 1944 р. під час наступу на райцентр Нові Стрілища (тепер селище міського типу Жидачівського району Львівської області) загинув один із найвідоміших старшин Української Повстанської Армії Дмитро Карпенко (“Лютий”, “Яструб”).
Працівники політвиховного (VІ) відділу воєнної округи УПА “Лисоня”, подаючи про нього скупі біографічні відомості, зазначали: “тяжко сказати, що було причиною того, що Карпенко Дмитро вихований в умовах радянського режиму, де боротьбу за Самостійну Українську Державу названо “зрадою інтересів трудящих” – пішов до лав УПА”.
Командир “Яструб” народився 1919 р. на Полтавщині. Широких даних про його життєвий шлях немає. Про себе він не любив розповідати. Був сином селянина-колгоспника який проживав на одному із хуторів Комишнянського р-ну. Закінчивши 8 клас середньої школи, Дмитро Карпенко працював сільським крамарем, а у 1939 р. був призваний до Червоної Армії, де згодом закінчив школу молодших командирів та служив у кулеметній сотні, яка дислокувалася в Перемишлі.
У 1941 р. за військові здібності йому було присвоєно звання молодшого лейтенанта. При відступі радянських військ з території Західної України він залишився на Збаражчині, де працював у господарствах заможніших селян.
Із формуванням у Галичині Української Народної Самооборони Д. Карпенко у червні 1943 р. був скерований у групу добровольців, яка вирушала в Карпати на військовий вишкіл. У с. Мізунь Долинського р-ну Івано-Франківської обл. 30 червня було утворено сотню “Сіроманці”, де “Яструба” призначено вишкільником та заступником к-ра сотні, а вже 15 липня він прийняв командування над цією сотнею.
У жовтні 1943 р. Дмитро Карпенко передислоковує сотню у Рогатинщину, де 20 листопада отримав наказ – очолити курінь у складі свого відділу та місцевої сотні “Орли”. Проте, на початку квітня 1944 р. через березневий наступ польських партизанських відділів на українські села Равської і Холмської округ ОУН, сотня “Сіроманці” отримала наказ відійти на терени Львівської воєнної округи УПА “Буг” для захисту українського населення. Упродовж п’яти місяців сотня діяла під керівництвом “Яструба” на Львівщині, а 12 вересня, вже після повернення із походу, командир Третьої воєнної округи УПА “Лисоня” призначив Д. Карпенка курінним, віддавши під його командування п’ять сотень УПА. У деяких матеріалах воєнної округи “Лисоня” та підпілля ОУН цей курінь названо, мабуть із пропагандистською метою, загоном УПА (загін - еквівалент полку).
Курінь “Яструба” 15 вересня 1944 р. вирушив у рейд краєм Перемишлянщини і Бібреччини Львівської обл., де провів 3 бої проти внутрішніх військ НКВС, зокрема найбільший серед них – 30 вересня 1944 р. під с. Унів Перемишлянського р-ну. У 1945 р. штаб “Лисоні” констатував, що це найбільший бій, який провели відділи Тернопільської воєнної округи з частинами НКВС.
Після бою за Нові Стрілища повстанці з почестями похоронили свого командира, а військовий штаб ВО 3 “Лисоня” відзначив Д. Карпенка Бронзовим Хрестом бойової заслуги (1.01.1945). Головний військовий штаб УПА присвоїв йому ступінь сотника з датою старшинства від 16 грудня 1944 р., а підпільний парламент воюючої України – Українська Головна Визвольна Рада прийняла рішення, за яким командира “Яструба” посмертно нагороджено Золотим Хрестом бойової заслуги І класу.
У пам’ять про бойового командира і побратима “Яструба” з Полтавщини у підпіллі Подільського краю ОУН його іменем у 1946 р. було названо друкарню (одну з технічних ланок ОУН) – «Друкарня ОУН ім. Карпенка Дмитра “Яструба”».
Сергій Волянюк, історик (м. Тернопіль).
