Закон про протидію сексуальному насильству передбачає не лікування хворих на педофілію, а покарання всіх людей, які вчинили злочини сексуального характеру щодо неповнолітніх. Це загрожує Україні позовами до Європейського суду з прав людини.
Про це повідомило видання Укрінформ.
"За законопроєкт, який готували експерти та який відповідає міжнародним нормам права, проголосували в першому читанні. Але Ляшко на хвилі передвиборчого популізму просунув в Раді закон, який буквально легалізує в країні застосування антигуманних методів з тотальним порушенням будь-яких прав людини. Використання хімічної кастрації як методу покарання без згоди і є грубим порушенням прав людини, передбачених Конституцією України та міжнародними конвенціями. Воно має бути частиною лікування, яке має відбуватися гуманно і доповнюватися іншими методами. Якщо цей закон вступить в силу, Україна матиме позови до Європейського суду з прав людини. А відтак, гроші платників податків будуть витрачатися на компенсації ґвалтівникам. Адже вже зараз очевидно, що це буде визнано порушенням прав людини", - написала у Facebook в.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун.
Окрім того, відкриті реєстри які пропонуються цим законом, за словами Супрун, можуть нашкодити перш за все жертвам сексуального насильства, адже велика частина випадків сексуального насильства стається в сім’ях. Лише 10% таких злочинів скоюються незнайомими жертві злочинцями. Решта випадків трапляються в сім’ї або близькому колі.
Супрун зазначила, що педофілія дійсно є психічною хворобою, яку лікують хімічною кастрацією. Але це має відбуватися в комплексі з іншими методами лікування. Очільниця МОЗ висловила сподівання, що Президент не підпише цей закон, оскільки таке антигуманне "лікування” суперечить професійній етиці лікарів.
Нагадаємо, на позачерговому засіданні 11 липня Верховна Рада ухвалила закон №6449 депутатів від Радикальної партії, який передбачає створення відкритого реєстру педофілів та примусову кастрацію. Того ж дня ВР ухвалила в першому читанні альтернативний законопроєкт №6607.
Різницею між документами є те, що ухвалений закон 6449 передбачає запровадження відкритого реєстру педофілів, а законопроєкт 6607, ухвалений у першому читанні, надаватиме доступ до даного реєстру тільки правоохоронцям та представникам навчальних закладів.
