У четвер, 17 серпня, Львів попрощається з військовослужбовцем Андрієм Онішком, який загинув, захищаючи Україну від російських окупантів.
Львів’ян та гостей міста закликають долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.
Чин похорону розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають воїна на Личаківському кладовищі.
Біографічна довідка захисника
Андрій Онішко («Вікінг») (12.03.1981-13.08.2023). Уродженець міста Донецьк.
Навчався у Донецькій загальноосвітній школі I-III ступенів №25 Донецької міської ради Донецької області. Здобув освіту у Донецькому державному університеті внутрішніх справ (тоді – Інститут). Під час навчання пройшов спеціальну підготовку на військовій кафедрі. Завжди відчував себе воїном та борцем за справедливість.
Впродовж свого життя спробував багато професій: був оперативним працівником тодішньої міліції, приватним підприємцем, IT-спеціалістом та ін. Протягом останнього періоду працював маркетинговим директором IT-компанії "Esfirum".
Із початком агресії росії разом із сім’єю переїхав до Львова. Активно займався бодібілдингом та пауерліфтингом, був кандидатом у майстри спорту України, брав участь у численних національних та міжнародних змаганнях.
Після повномасштабного вторгнення російської федерації вирішив стати на захист Батьківщини від окупантів, однак Андрію Онішку відмовляли чотири рази. Тільки згодом йому вдалося вступити до лав Національної гвардії України. Спершу виконував завдання у 2-й окремій Галицькій бригаді Західного оперативно-територіального об’єднання НГУ. Згодом вступив до 14-ї бригади оперативного призначення імені Івана Богуна (колишній спецпідрозділ «Ягуар»), адже прагнув боронити державу безпосередньо на передовій. Був надзвичайно авторитетним, завжди допомагав товаришам, навчав новобранців і підвищував рівень готовності побратимів.
Під час проходження служби був нагороджений численними відомчими відзнаками, зокрема, нагрудним знаком Національної гвардії України «За доблесну службу». Виконуючи бойове завдання, власним тілом прикрив побратимів від вибухової хвилі та загинув внаслідок отриманих поранень. За словами родини, він жив як вікінг і загинув як вікінг – зі зброєю в руках, захищаючи свою сім'ю.
У Андрія Онішка залишилися 16-річна донька та дружина.
