Дороги Галичини часто мають свої таємниці, що відкриваються далеко не кожному. І треба добре находитись, щоб знайти дивовижні пам’ятки, які означать стежку в далеке минуле, сліди якого важко знайти на поверхні.
Якось, кваплячись на маршрутку до Львова за селом Дусанів, що на Перемишлянщині, ми з друзякою вирішили скоротити дорогу і повернули на польовий путівець, яким очевидно їздили лише фіри та трактори, що обробляли довколишні лани. Нам якнайшвидше треба було дістатись до Іванівки, де мала прибути маршрутка на Львів.
Гнали путівцем як молоді хорти. Дорога хвилями накочувалась на пагорби і все ніяк не закінчувалась. Аж раптом на вершині побачили кам’яний хрест. Перша думка була - межовий. Скільки я таких набачився посеред галицьких піль! Але форма його була якась незвична.
Коли ж підійшли ближче, то з’ясувалось, що це був меморіальний хрест. На ньому напис:
“Тут проходив давній шлях Галич-Звенигород”!
І все... краєвид наче змінився, запрацювала фантазія - уявилось, як цим шляхом йшла запилюжена дружина князя Романа, щоб десь там, на берегах болотистої Полтви, закласти величний Львів, або король Данило торував шлях на Холм!
На одному боці хреста був ще напис - “Янчин”, і стрілка що показувала напрямок на Іванівку. Як виявилось, Іванівка не завше так називалась. До приходу совітів це було давнє село Янчин. Чим Янчин не догодив новій владі, щоб перетворитись на банальну Іванівку - важко сказати, але село досі так називається.
Історія Янчина дуже давня - довкруж чимало курганів, сліди прадавніх поселень, довколишні гори пам’ятають криваві січі. Особливо запеклими тут були бої в Першу світову. Тутешні українці гідно протистояли асиміліції і плекали свою культуру та мову. У Другу світову чимало довколишніх сіл контролювались повстанцями.
Вистави, танці, фестивалі: Як забавлялася молодь Галичини
Тут спражнє осердя Галичини - неподалік перетинаються межі трьох областей: Львівської, Івано-Франківської і Тернопільської. Цікаво, що через Янчин провадила давня “поштова дорога” з Бережан до Рогатина. У 1818-му австрійці почали будувати новий гостинець з Янчина до Рогатина, що проліг якраз “поштовою дорогою”. Очевидно, після цього й постав цей пам’ятний хрест - на ньому зазначено, що його споруджено у 1820-25 роках.
Як потім з’ясував, тут перетинались давні княжі шляхи на Галич-Свірж-Львів та Бережани-Нараїв-Стрілиська-Миколаїв. Справжнє перехрестя галицької історії!
Дороги Галичини неймовірні і завжди приховують дивовижні знахідки. Як добре, що ми звернули на польовий путівець, який виявився прадавньою княжою дорогою! Ще й на маршрутку встигли...
Богдан Волошин, Локальна історія
