У Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» у Львові вшанували пам’ять відомої української поетеси, патріотки, літературного критика і діяча культури Олени Теліги.
Вона пішла у вічність у 35-річному віці з гестапівської в’язниці у Києві, надряпавши на стіні камери №34 тризуб, а під ним свій останній автограф: «Тут сидiла i звiдси йде на розстрiл Олена Телiга». 22 лютого 1942 р. українську письменницю-патрiотку було розстрiляно у Бабиному Яру разом з чоловiком та соратниками.
Напередодні 70-річчя гестапівських арештів української інтелігенції у Києві Олену Телігу та її побратимів львів’яни вшанували виставою «Або-або», яку актори театру ім. М.Заньковецької відтворили в автентичних декораціях в’язничного простору, адже, як в українській столиці, так і у Львові гестапо обирало своїм осідком колишні в’язниці НКВС.
П’єса написана за листами, спогадами та віршами Олени Теліги і спонукає глядача до роздумів над вічною темою – громадянською відповідальністю за талант. Суттєво доповнив фрагменти вистави відеоряд із архівних фото- і кінодокументів тих буремних років.
Присутні на вечорі пам’яті малим змогу поспілкуватися з режисером-постановником вистави Інною Павлюк та акторами Наталією Лісовою і Юрієм Чековимі взяти участь у презентації книжок «Олена Теліга. Я вихор, я вогонь» та «Олена Теліга. Або-або», до яких увійшли вірші, п’єси, листування, статті та світлини. Книги презентував голова просвітянського фонду ім. І. Фещенка-Чопівського «Джерело» Ярослав Гелетій.
Фото Йосипа Марухняка