У Львові пам’ятник митрополиту Андрею Шептицькому має бути споруджений до 29 липня 2015 року. Згідно з проектом спорудження пам’ятника та облаштування площі перед собором Святого Юра, передбачено перенести магістраль Листопадового Чину ближче до корпусу «Львівської політехніки». Натомість, біля собору мають намір створити загальноміський парк Митрополита Андрея. Про це сьогодні, 2 грудня, під час прес-конференції розповів архітектор Ігор Кузьмак.
Водночас сквер біля «Львівської політехніки» не знищать, а перенесуть ближче до собору.
Як розповів колишній головний архітектор міста, професор Юрій Криворучко, сквер має свого автора і був закладений ще за життя митрополита Шептицького наприкінці 19 ст. Однак, зараз сквер перебуває у поганому стані.
Відповідно до висновків експертів, які обстежили сквер, із 160 дерев зараз 34 визнані такими, які загрожують падінням. Під час зміщення магістралі дерева скверу не постраждають, адже вирубати доведеться тільки кущові насадження. Замість них посадять 54 дерева.
За словами архітектора Кузьмака, це будуть крупноміри, які матимуть 4-5 метрів. Крім того, площа на 50% буде засіяна травою. Тут також облаштують до 40 паркомісць.
Окрім того, сам сквер не зареєстрований як сквер. Наразі, згідно із українським законодавством, на зміну призначення скверу існує мораторій.
Як зазначив Ігор Кузьмак, архітектори, які перемогли в конкурсі проектів зі спорудження пам’ятника, звернулися до Державного агентства земельних ресурсів, яке дозволило змінювати цільове призначення скверу, адже це потрібно для реконструкції площі. Обмежень по закону нема, адже цей сквер не зареєстрований.
«Через те, що документації взагалі не було до початку конкурсу, то конкурсанти в архівах знайшли відомості про цю територію до 16 ст. і згідно з цим розробляли свої проекти», - сказав Ігор Кузьмак.
Він зауважив, що творці проекту переслідували дві мети.
«Від площі святого Юра ми маємо справу лише з назвою, а що собою являє площа - важко сьогодні визначити, тому треба її впорядкувати і надати ознаки площі. Друга мета – це вирішити проблему святоюрського комплексу взагалі, щоб гору можна було відновити до такого стану, як на рівні ватикану. Тут є сади, де свого часу молився Митрополит Шептицький, на схилах є захоронення, які потребують археологічного нагляду. Сама ж площа відноситься до буферної зони охоронної спадщини ЮНЕСКО», - сказав Кузьмак.
Він наголосив, що духовенство підтримує цей проект, адже в майбутньому це може бути відпустове місце, а тому проектом передбачено облаштування хресної дороги та капличок.
«Пам’ятник має бути споруджений до 29 липня. Дорогу можуть перенести за 1,5 місяці. Підрядні організації, які займаються ремонтом та будівництвом доріг, дають свої матеріали та техніку. Ми мали консультації, дві провідні фірми, які займаються дорогами дали нам гарантії за 1,5 місяці завершити роботи з перенесення дороги», - сказав Кузьмак.
Він також додав, що багато меценатів зголошуються і з грошовою допомогою, але він вважає, що це має стати загальноміським вкладом, тому закликає львів’ян долучитися та дати хоча б по 1-3 грн на пам’ятник митрополиту Шептицькому.
«Загалом на пам’ятник необхідно 2 млн грн. На весь проект потрібно близько 24 млн грн. Оціночна вартість всіх робіт – 33 млн грн., але є багато осіб та фірм, які готові долучитися до цього процесу технікою та матеріалами», - розповів Кузьмак.
За його словами, пам’ятник виготовлять за проектом Андрея Коверка, який жив і творив в час Шептицького.
«Цей пам’ятник був створений ще за життя митрополита і він його бачив. Автор побачив у митрополиту Андрею апостола, таким він постане на площі. Автор ще за життя Шептицького створив «метровку», яка зараз зберігається в Національному музеї», - розповів архітектор.
Загалом пам’ятник буде споруджений висотою у 3,5 м, а з п’єдесталом матиме менше 7 метрів у висоту.
Автор проекту запевняє, що площа перед пам’ятником буде замощена бруківкою, граніту на площі не буде.
Сам пам’ятник буде виконаний у бронзі і матиме переходи граніту або природного пісковика.
Нагадаємо, що на сесії Львівської міської ради від 18 вересня депутати дозволили перенести магістральну дорогу під стіни «Львівської політехніки».
Відео: UDGLVIV
