До 750-річчя Львова Святослав Вакарчук вирішив зробити подарунок-подяку рідному місту і звернувся з проханням до Андрія Садового щодо встановлення пам’ятника видатному українському композитору Володимиру Івасюку.
Святослав Вакарчук зазначив, що він фінансує з коштів, зароблених музичною діяльністю, і звернувся до львів’ян підтримати його у цьому задумі і дозволити поставити пам’ятник. Також він поклав квіти на місце встановлення майбутнього пам’ятника – на невеличкій площі на місці, де проспект Шевченка впирається у Будинок профспілок.
„Ця людина стала для мене життєвим прикладом, а своїм талантом надихнула мільйони. Його пісня розлетілася по цілому світу, несучи справжню музику, та звучало українське слово в часи, коли воно потребувало найбільшої підтримки. Він тривалий час жив у Львові і творив у Львові, і, на мою думку, існує чудова можливість і, мабуть, однозначне місце для цього пам’ятника – це невелика площа, що розташована на місці, де проспект Шевченка впирається в Будинок профспілок. Через цю площу проходить найкоротший шлях від музичної академії до філармонії. Саме тут проходив щодня Володимир під час навчання у консерваторії”, - розповів Славко Вакарчук.
Володимир Івасюк народився 4 березня 1949-го у м. Кіцмані Чернівецької області в родині учителів Михайла і Софії Івасюків. 1966 сім’я Івасюків переїжджає до Чернівців. Вступає до медичного інституту, однак виключений з нього за участь у “політичному інциденті”. Влаштовується працювати на завод «Легмаш», де керує заводським хором. Під псевдонімом Весняний надсилає на обласний конкурс пісні «Відлітали журавлі» на вірш В. Миколайчука та «Колискова для Оксаночки» на власний вірш. За пісню «Відлітали журавлі» удостоєний першої премії.
1970 року Івасюк пише пісні «Червона рута» й «Водограй», які вперше виконує з Оленою Кузнецовою у передачі Українського телебачення «Камертон доброго настрою» 13 вересня.
1971 року режисер Роман Олексів знімає в селищі Яремча перший український музичний фільм «Червона рута», в якому головні ролі виконують Софія Ротару й Василь Зінкевич. У фільмі звучить багато пісень Івасюка. «Червона рута» перемагає на першому всесоюзному фестивалі «Пісня–71». На заключному концерті в Останкіно її виконують Назарій Яремчук, Василь Зінкевич і Володимир Івасюк у супроводі естрадно-симфонічного оркестру під керівництвом Юрія Силантьєва. «Червону руту» друкує тижневик «Україна».
У 1973 закінчує Львівський медичний інститут, вступає в аспірантуру до професора Т. Митної, у 1974, серпень у складі радянської делегації їде на міжнародний пісенний конкурс «Сопот–74», на якому Софія Ротару перемагає з його пісню «Водограй». Із сестрою Галиною здійснює коротку подорож Польщею.
1974, вересень, розпочинає навчання на композиторському відділенні Львівської консерваторії в класі А. Кос-Анатольського.
24 квітня 1979 року за телефонним викликом йде з дому й більше не повертається.
18 травня 1979 року тіло Володимира Івасюка випадково знайдене в Брюховицькому лісі під Львовом.
22 травня 1979-го - похорон Володимира Івасюка на Личаківському цвинтарі у Львові, що вилився у масову акцію протесту проти влади. З цього часу і до розвалу Радянського Союзу на творчість композитора накладено заборону.
