Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Політика

У Романа Ілика – проблема, у Степана Кубіва – навпаки

Об’єднання партійних структур – це завжди купа мороки. А особливо тоді , коли той, хто мав би впроваджувати таке об’єднання, насправді його гальмує. Саме за таким песимістичним сценарієм у Львові поки що відбувається влиття «Фронту змін» у «Батьківщину». Екс-«фронтовики» кажуть «Візьміть нас», а їм відповідають «Ви хто такі?».

За оцінками людей знаючих, це не тільки гра Романа Ілика, а швидше його патрона Віктора Швеця. Обоє народні депутати, перший голова ЛОО «Батьківщина», другий – «вічний» куратор Львівщини від цієї ж партії.

Отож, за логікою київських партбонз Романа Ілика мали б переобрати. Не йому бути головою ЛОО «Батьківщина» після об’єднання з «Фронтом змін». Схема така, що Ілика мав би заступити нардеп-«фронтовик» Степан Кубів. Як компенсацію Ілику було запропоновано високу партійну посаду на Турівській.

Водночас, якщо не помиляємось, одразу по виборах, Роман Ілик у ЗМІ зробив лицарську заяву: тепер я депутат, а тому готовий поступись посадою голови ЛОО «Батьківщина» комусь із молодих та енергійних. Однак звітно-виборну конференцію проводити не квапився, а тепер, коли названо конкретне ім’я наступника, – і поготів. Але когось обрати замість Ілика таки мус. Раніше чи згодом.

Тут слід сказати, що Степан Кубів із «фронтовиками» може стати другим диханням для львівської «Батьківщини» , яка нині ледь жива. Ніби і люди є,і бренд, але ніде нікого не видно і не чути. Вряди-годи прес-релізи від Ілика і все.Таке враження, наче одного дня привченому до добрих грошей партапарату сказали: «Капут, гроші скінчилися, тепер працюємо за ідею». Ідейних виявилось небагато. Вся країна це побачила, коли нечисленна їхня когорта намагалась врятувати із буцегарні Юлію Тимошенко.

До слова, неспроможність Ілика утримувати партійну структуру або ж надихнути її на ідейні подвиги могла стати однією з вагомих причин, чому таки постановили поміняти його на Кубіва. Чи то пак переобрати. Воднораз завдання реанімувати «Батьківщину» є не простим. Чи вистачить у Кубіва (у разі його обрання головою обласної «Батьківщини») та його команди компетенції, виваженості та аскетизму, щоб не ув’язнути в скандалах та популізмі?

Але це вже буде, якщо буде взагалі, потім. Наразі ж головне слово «переобрати». Тобто, кандидатуру Степана Кубіва мала б підтримати обласна конференція, на яку делегатів відряджають на районних та міських партфорумах. Питання: звідки на обласній конференції з’являться делегати, прихильні до Степана Кубіва, якщо процес прийняття екс-«фронтовиків» в «Батьківщину» на цей час практично заблокований?

Звісно, Степан Кубів міг би озброїтись, як мінімум, рупором, і піти агітувати в малопривітне середовище. Натхненні прикладом свого лідера його підтримали б лави колишніх «фронтовиків». Експерти кажуть, що вони більш ідейні та менш розбалувані. До того ж перспектива того, що Кубів стане головою обласної «Батьківщини» - це шанс дальшої політичної кар’єри для багатьох з них. Отож, треба брати «Батьківщину» в свої руки, боротись за посади, перетягувати у свої офіси… Але як це зробити, коли з боку «Батьківщини» повна блокада. Як тут домовлятись про посади? (Серед екс-«фронтовиків» навіть почало ширитись невдоволення. Аргумент такий – це не об’єднання, це ліквідація. У "Батьківщині" свої резони: навіщо нам ці маловідомі серед виборців дармоїди, які хочуть паратизувати на нашому бренді).

До слова, яскравим проявом несприйняття, яке нині панує між двома середовищами, стала історія зі створенням у Львівській обласній раді об’єднаної фракції «Батьківщина». 18 червня під час засідання сесії голова фракції «Фронт змін» Микола Кадикало оголосив про те, що на засіданні фракції було прийняте рішення про перейменування фракції у «Батьківщину». Тоді ж коментарі Гал-інфо Кадикало повідомив, що наразі він залишається головою фракції. Але згодом буде проведено ще одне засідання, на якому розглянуть питання голови. Він також додав, що єдиний депутат від "Батьківщини" Іван Стецькович тепер буде у фракції не сам. Але так не сталося: згодом з боку «Батьківщини» пролунало, що рішення про створення фракції має бути ухвалено на бюро обласної партії організації, цього не зроблено, а отже проголошена фракція – поза законом.

За таких обставин, говорити про інших менших учасників об'єднання в "Батьківщині", як-от, ПРП, просто не випадає. Їх повність ігнорують. Все звелось до двох учасників. 

Певна річ, поголос про тиху війну між львівськими «фронтовиками» і «Батьківщиною» докотився до Києва. І там пішли «іншов стежков». Відомо, що 17 липня у столиці пройшло засідання політичної ради «Батьківщини». Серед іншого обговорювали єднання «Фронту змін» у «Батьківщину». Засідали під орудою титулованих нардепів-опозиціонерів Турчинова та Яценюка. Присутність останнього, вочевидь, означала, що доведеться вислухати невдоволення менш титулованих екс-«фронтовиків», які, так би мовити, об’єднуються в польових умовах: вливаються, а влитись не можуть.

Першим сигналом про те, що інтригу Ілика – Швеця викрито на найвищому рівні, стало повідомлення, що на тій самій політраді«Батьківщини» постановили поміняти куратора Львівської області, а саме Швеця на Власенка. Більше того, як нам стало відомо, Львівська область на політраді була названа серед тих трьох (ще Чернівецька та Миколаївська), де об’єднання пробуксовує.

Але як могло бути інакше, коли на обласні бюро «Батьківщини» у Львові «фронтовиків» банально не запрошують, а серед Юліної партійної верхівки панують зверхні настрої, мовляв, «не квапся виконувати команду, старшина може і передумати».

Понад те, виявилось, що у Львові приховують партійні директиви, які розсилає Турчинов на місця, вимагаючи активізувати об’єднання.

Усе це випливло на поверхню на політраді у Києві. Швець, кажуть, було спробував заступись за фаворита, але невдало. Ілик до кінця недосидів

Ясно, що Роман Ілик на цей час є легітимним головою Львівської обласної організації «Батьківщина». Він реально контролює організацію, хоча більшість районів не задоволені стилем його керівництва. А міська партійна організація під орудою Мужилівського взагалі не на боці Ілика. Але нині практика партійного життя така, що київські боси диктують регіональними босятам коли, що і як робити.

Згадаймо висунення єдиних кандидатів від опозиції в мажоритарних округах: як «поділили» округи у Києві, так і сталося. Саме в результаті такої жорстко централізованої системи Роман Ілик став єдиним кандидатом у Дрогобицькому районі і виграв вибори. Однак цього разу він вирішив спробувати зіграти всупереч політиці партії. Чи його змусили? Хай як, але у ранзі народного депутата можна й ризикнути.

Єдине застереження, не скласти б йому компанії екс-нардепу Івану Деньковичу. У подібний ситуації нардеп, голова ЛОО «Батьківщина» Іван Денькович також було пішов проти волі вищого керівництва партії, але закінчив ганебно. З політичного погляду. Але калитку, напевне, набив. Символічно, що Деньковичу тоді також пропонували звільнити крісло голови обласної «Батьківщини» в обмін на посаду партійного функціонера на Турівській.

Ну і нарешті, чого, власне, прагне нардеп Віктор Швець? Тримати в кулаці Львівську область. Починаючи від Стрийського району, де йому монополію зламав депутат Олег Канівець, і закінчуючи Золочівським районом, де нардеп Лілія Котеляк чи то ще залишається під впливом Швеця, чи то вже звільнилася. Це, вочевидь, історія з того роду, що кожен пастух прагне монопольно стригти своїх баранів. Але це не про громадянське зріле і відповідальне суспільство.

І насамкінець. Війна за впливи в опозиційному середовищі має очевидний політико-матеріальний аспект. Хто очолить обласний об’єднаний опозиційний штаб, той і ділитиме ресурси під час президентської кампанії. Попри політичну відповідальність, це велика спокуса. Для будь-кого і для Кубіва зокрема. До того ж, той, хто очолить штаб, після президентських виборів матиме всі шанси стати єдиним кандидатом від опозиції на міського голову Львова. 

Віктор Шаповал.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ