У вівторок, 20 грудня, Верховна Рада України прийняла законопроект №5132, яким підвищила ставки акцизного податку на міцний алкоголь на 20%, на пиво та вина, крім натуральних, – на 12%, проте знизила акцизи на слабоалкогольні напої на 80%. Саме такими будуть ставки акцизів на алкоголь у 2017 р. Про це пишуть активісти "За тверезу Україну" і Реанімаційного пакету реформ.
Перед винесенням законопроекту на голосування у першому читанні члени Комітету з питань податкової та митної політики поспішно взялися його доопрацьовувати, адже їх не влаштовували запропоновані Кабінетом Міністрів ставки акцизів на алкогольні вироби на рівні 20%. За участі керівників Міністерства фінансів відбулося ряд засідань на базі податкового комітету, які готували «узгоджений» варіант тексту законопроекту, що мав бути винесений в зал вперше.
Члени податкового комітету провели обговорення проекту закону №5132 5 грудня, а вже 6 грудня зібралися знову, щоб доопрацювати та перепогодити обговорені на попередньому засіданні поправки. Саме тоді представники профільного комітету повністю прибрали з порівняльної таблиці слабоалкогольні напої (товарна група 2208 906900 та 2208 907800), які знаходилися в тексті законопроекту до 6 грудня. Цей законопроект після усіх доопрацювань членами комітету з питань податкової та митної політики було винесено на перше читання без слабоалкоголки. До того ж, члени цього комітету зайняли однозначну позицію щодо акцизів на пиво та вина, заклавши індексацію лише рівень споживчих цін – 12%. Це означає, що депутати свідомо пролобіювали інтереси виробників слабоалкогольних напоїв, пива та виноробів, жертвуючи необхідністю наповнювати бюджет та захищати молодь від споживання цих надто доступних за ціною напоїв. Акцизи ж на міцний алкоголь у першому читанні було підвищено на 20%, проте у другому читанні народний депутат Козаченко поправкою №19 намагався знизити ставку з 20% до 12%. Члени податкового комітету кілька разів переголосовували цю поправку на своїх засіданнях, проте в результаті підтримали її при доопрацюванні тексту законопроекту до другого читання. Під час голосування у другому читанні народний депутат Павло Кишкар вимагав поставити дану поправку на підтвердження, в наслідок чого вона була провалена. Тож, алкогольним лобістам не вдалося знизити ставку акцизу до 12%, вона лишилася на рівні 20%.
Експерти коаліції громадських організацій «За тверезу та здорову Україну» проаналізували наслідки прийнятих ставок акцизів на алкоголь.
Пиво. Мінфін пропонував збільшити акциз на пиво на 20%, але депутати підвищили ставку лише на 12%. І це було зроблено, незважаючи на надзвичайний успіх зростання акцизу на пиво в 2016 р.: ставка зросла на 100%, але виробництво скоротилося лише на 7%. В результаті державний бюджет в 2016 р. отримає від акцизу на пиво 4,2 млрд. грн, що на 1,8 млрд. більше, ніж у 2015 р.
У 2017 р. акциз на півлітрову пляшку пива зросте на 15 копійок, з урахуванням ПДВ та інших податків ціна має зрости усього на 20 копійок. У 2016 р. акциз виріс на 62 копійки на пляшку, проте, за даними Держстату, середня ціна пляшки пива зросла за рік з 10 до 12 грн.
«Тобто під шумок зростання акцизів пивники накрутили ціну набагато більше, ніж зменшення виробництва, і тому їх прибутки зросли. Маємо надію, що вони будуть накручувати ціни і в 2017 році і в результаті люди в Україні будуть пити менше пива. Якщо ж споживання пива збережеться на рівні 2016 року (1,8 млрд. літрів), то в 2017 році державний бюджет отримає від акцизів на пиво не більш ніж 5 млрд. гривень, тобто зростання надходжень буде суттєво меншим, ніж в 2016 році», – підкреслив Костянтин Красовський, завідувач сектору Українського інституту стратегічних досліджень МОЗ України.
Горілка. Ставка акцизу зросла на 20%. Якщо в 2016 р. акциз на півлітрову пляшку горілки становив 21 грн, в 2017 році він зросте до 25 грн. З урахуванням ПДВ та інших податків ціна має зрости на 5 грн. Проте з грудня 2016 р. мінімальна ціна пляшки горілки має бути 70 гривень. За даними Держстату, в листопаді 2016 р. середня ціна пляшки горілки була менше 65 грн. Тобто новий акциз вже фактично враховано в мінімальній ціні. Протягом 2016 р. середня ціна пляшки горілки зросла з 56 до 65 грн, що відповідало зростанню податків (з них 7 грн акцизу).
Протягом 2016 р. державний бюджет має отримати від акцизу на лікеро-горілчані вироби 6,9 млрд. гривень, на 1 млрд. гривень більше, ніж у 2015 р., хоча виробництво горілки скоротилося на 11%. У 2017 р. завдяки новим мінімальним цінам виробництво горілки буде надалі зменшуватися, і тому 20% зростання ставки акцизу здатне збільшити надходження до бюджету не більш ніж на 500 млн. гривень. До того ж акцизи на горілку підвищуються не з 1 січня, як на пиво, а з 1 березня і тому слід очікувати різкого зростання виробництва горілки у січні-лютому з відповідним зменшенням у наступні місяці.
Слабоалкогольні напої. В 2016 р. ставка акцизу на 1 грам спирту в слабоалкогольних напоях була вдвічі вищою, ніж на 1 грам спирту в горілці та деяких інших напоях. В 2017 р. ця норма буде скасована. Реально це означає, що акциз на пляшку (0,33 л) слабоалкогольного напою зменшується на 2 гривні. З урахуванням ПДВ та інших податків ціна має бути на 2,5 грн меншою.
Протягом 2016 р. ціна пляшки (0,33 л) слабоалкогольного напою зросла з 14 до 18 грн, в 2017 році вона буде становити 15-16 грн, що знов збільшить споживання цих напоїв серед молоді. Головним аргументом для зростання акцизу на слабоалкогольні напої було намагання зменшити їх споживання серед молоді, бо за даними опитувань українські підлітки займали перше місце в Європі по споживанню слабоалкогольних напоїв. Протягом 2016 р. виробництво слабоалкогольних напоїв скоротилося з 75 млн. літрів до 20 млн. літрів, що лише частково (на 35 млн. літрів) було компенсовано зростанням виробництва аналогічних напоїв, які мали меншу ставку акцизу (в першу чергу товарної групи 2206). Від оподаткування слабоалкогольних напоїв державний бюджет отримав у 2016 році приблизно 300 млн. гривень, половина цієї суми (150 млн. ) була зумовлена вдвічі вищою ставкою акцизу.
У 2015 р. виробництво напоїв групи 2208 (крім горілки) та 2206 складало 100 млн. літрів, у 2016 р. воно зменшилося до 75 млн. літрів. Навіть якщо споживання слабоалкогольних та аналогічних напоїв в 2017 р. зросте до 85 млн. літрів, надходження до бюджету навряд чи зростуть. «Депутати мали можливість закрити «дірку» для ухилення від підвищеного акцизу на слабоалкогольні напої шляхом запровадження ставки акцизу на напої групи 2206 (з додаванням спирту) до рівня ставки акцизу на слабоалкогольні напої, проте вони не використали цю можливість і це буде мати негативні наслідки як для здоров’я населення, так і для державного бюджету», – зазначає Юлія Солоха, координатор коаліції громадських організацій «За тверезу Україну».
Вино. У 2016 р. на 100% зросли ставки акцизу на кріплені та ігристі вина. Проте їх виробництво майже не зменшилося, і тому нові ставки акцизу збільшили надходження до бюджету приблизно на 200 млн. гривень. У 2017 р. акциз на такі вина зросте на 12%, з урахуванням всіх податків ціна на пляшку (0,75 л) кріпленого вина має зрости не більше ніж на 1 гривню, при тому що середня ціна такої пляшки, за даними Держстату, складає нині 61 грн.
«Загалом при визначенні алкогольної акцизної політики 2017 р. головними виявилися інтереси виробників алкоголю, а не інтереси громадського здоров’я і державного бюджету. Це тим більше прикро, що досвід 2016 р. переконливо довів, що суттєве зростання алкогольних акцизів здатне як зменшити споживання алкоголю серед населення, так і збільшити надходження до бюджету», – підкреслює народний депутат Остап Єднак.
