Слухай онлайн
Політика  |  Історія

Як у Львові оцифровують секретні матеріали НКВД. Фото

Представники чеського Інституту досліджень тоталітарних режимів спільно із Управлінням СБ України у Львівській області та Національним музеєм-меморіалом «Тюрма на Лонцького» розпочали один із наймасштабніших проектів з оцифрування архівних документів радянських репресивних органів. Йдеться про період 1939-1941 рр., - передає Гал-інфо.

Науковці з Чехії мають намір оцифрувати 6 тис. архівно-кримінальних справ, які зберігаються в обласному архіві СБУ у Львові.

Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/8

Роботу з оцифрування проводять в приміщенні Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького».

Після прийняття пакету «декомунізаційних законів» у 2015 році, зокрема Закону України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» значно спростився доступ до архівів КГБ.

Однією із норм Закону є оцифрування архівних документів. Власне, це й дозволило представникам із Чехії разом із працівниками УСБУ в Львівській області та музею «Тюрма на Лонцького» розпочати проект із оцифрування фондів архіву СБУ, який зберігає десятки тисяч справ.

Як розповів керівник проекту, представник чеського Інституту досліджень тоталітарних режимів Адам Граділек, їхній інститут почав працювати з архівом СБУ ще у 2008 році.

Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/7

«До 2014 року, перед подіями на Майдані, та співпраця була дуже кволою і процес йшов дуже повільно. Ми отримали лише три справи, але тільки для ознайомлення. Нам не дозволяли робити копії справ чи фотографувати їх. Ми лише могли робити записи від руки», - розповів Адам Граділек.

Натомість нині, за останні два тижні, чеські дослідники зробили вже копії 600 архівно-кримінальних справ з архівів СБУ.

Адам Граділек наголосив, що документи цих справ стосуються не лише громадян колишньої Чехословаччини, але й громадян інших країн, наприклад, Польщі, Австрії, Угорщини, які на той час вже були окуповані, а їхні громадяни намагалися шукати порятунку в СРСР.

Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/6

«Ми почали вивчати справи, які зберігаються у фондах ще півтора року тому, щоб відібрати документи, які стосуються громадян Чехословаччини. Більшість цих людей, які були арештовані і засуджені, відправили до ГУЛАГу. Багато з них загинуло в таборах. Парадоксально, що багатьох із них це врятувало, бо ті що залишилися, потрапили у нацистські табори або ж загинули під час погромів», - сказав Адам Граділек.

Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/4

Архівно-слідчі справи, про які йде мова, – це унікальне джерело інформації, адже, окрім процесуальних документів (анкет, протоколів допитів та ін.), вони містять особисті речі репресованих осіб (фото, щоденники, листи, особисті документи та ін.)

Після завершення оцифрування електронні копії будуть передані чеською стороною – українським колегам – УСБУ у Львівській області, Національному музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» та архіву Центру досліджень визвольного руху.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Завантаження...
Loading...