Сьогодні, 9 травня, у Львові люди приносять квіти на Пагорб Слави та Марсове поле. Заходи відбуваються спокійно без провокацій та конфліктів. Цього року на Пагорбі Слави правоохоронці посилили заходи безпеки і перед тим, як пропустити на меморіал людей, їх перевіряли на наявність небезпечних предметів та проросійської забороненої символіки.
Цього року ветеранів-фронтовиків на Пагорбі Слави було дуже мало. Їх правоохоронці пропускали без особливої перевірки.
Додамо, що одна словесна перепалка таки відбулася. Причиною цьому стала російська мова. Та правоохоронцям вдалося врегулювати цю ситуацію.
Як пояснив начальник ГУ Національної поліції у Львівській області Дмитро Загарія, заходи у Львові відбуваються без порушень громадського спокою. До охорони правопорядку на Львівщині залучено 2,5 тис особового складу.
На Пагорбі Слави були й люди, які щороку намагалися розгорнути червоний прапор, але цьогоріч таких спроб вони не вчиняли.
Були на меморіалі й учасники АТО. З самого ранку на Пагорб Слави прийшов хлопець із жовто-блакитною стрічкою на рюкзаку. Шкутильгаючи він поклав квіти до могили невідомому солдату. Хлопець представився Олександром, але прізвище називати не захотів. Він розповів, що є учасником бойових дій на Донбасі.
«Прийшов, бо сьогодні День Перемоги!», - сказав він.
На прохання Гал-інфо розказати про свій бойовий шлях він відповів: «Влітку 2014 року брав участь в рейді - Саур Могила, Степанівка, Міосінськ, Лотугіно. Потім, в лютому 2015 року, був учасником боїв за Дебальцево – Вуглегірськ, Рідкодуб, Логвіново і врешті-решт отримав поранення».
Олександр розповів, що воював у складі регулярної армії ЗСУ.
«Сьогодні день Перемоги. Моя війна ще не закінчилась, тому я себе ще не відчуваю ветераном. Коли закінчиться, тоді можна буде назвати себе так», - сказав Олександр.
Автор ухвал Львівської міської ради про заборону використання радянської символіки у Львові, екс-депутат Любомир Мельничук в коментарі Гал-інфо зазначив, що ще не закінчення дня, а тому слід бути пильними.
«Можливо провокатори ще будуть пробувати витягти ту червону шмату, що збурить ситуацію. Ми бачимо, якщо хтось хоче покласти квіти без пропаганди, то має таку можливість. Ми повинні пам’ятати, що 9 травня для українців – день жалоби, бо один окупант змінив іншого. Пробувати робити на цьому пропаганду, чи подавати це під якимось соусом можуть лише провокатори», - сказав Мельничук.
Він наголосив, що свідомі львів’яни цього дня допомагають правоохоронцям, щоб все відбулося спокійно.
Серед тих, хто приносив квіти на Пагорб Слави було дуже мало ветеранів. Гал-інфо вдалося поспілкуватися з кількома із них.
91-річний ветеран-фронтовик Григорій Сидоренко приніс букет гвоздик із своїм сином.
«Історія у мене дуже важка. З молодих років пішов на війну. Мені у 1943 році не було ще й 18 років коли мене забрали в армію. Від початку 1944 року я вже воював зі зброєю в руках. Я пройшов усю Україну, Польщу, Румунію і Німеччину. Дійшов до Берліну і там мене важко поранило. Нас, поранених хлопців, потягом привезли до Львова. Так я залишився тут жити, виростив сина», - розповів Григорій Сидоренко.
«Тато танкістом у нас був. Все життя в «Залізній дивізії», потім на пенсію. Інвалід війни І групи. Тато у нас молодець», - розповів син, який його супроводжував.
Ще один ветеран Микола Титович на запитання в яких військах воювали сказав: «Я піхота. Сто кілометрів пройшла і йти охота. Воював у складі 3-го Українського фронту. Закінчив війну солдатом».
«Навіть американці визнали, що радянські солдати отримали блискучу перемогу, а ми свого солдата потихеньку забуваємо. У мене ще два брати було - 1914 року народження і 1916 року народження. Вони також воювали. Я наймолодший солдат Великої Вітчизняної війни, а мені вже 91 рік», - сміється він.
Також на Пагорб Слави прийшов і завідувач кафедри Львівського вищого військово-політичного училища, яке було попередником Академії сухопутних військ, офіцер Леонід Гуліш. На війні він був командиром взводу 17-го гвардійського стрілецького полку 1-ї Московсько-Мінської дивізії. Воював у складі 3-го Білоруського фронту.
«На війну пішов у 18 років, а сьогодні маю вже 91 рік. Дуже задоволений з того, що у цей день друзі і товариші поруч і це найважливіше. Добре, що ми маємо можливість поклонитись тим кого немає з нами», - сказав він.
Гал-інфо поцікавилось у нього чи багато залишилося у Львові ветеранів?
«Ой, думаю, що дуже мало. Одиниці залишились. Між собою ми контактуємо, якщо ноги дозволяють», - сміється він.
В коментарі Гал-інфо, голова спілки ветеранів Академії сухопутних військ, полковник Чупанов, який супроводжував ветерана, розповів, що у Львові залишилося дуже мало фронтовиків Другої світової війни.
«У нас у ветеранській організації залишилося 8 учасників Другої світової війни. Три з них лежачі. Учора ми усіх відвідали, привітали, вручили подарунки та квіти. Я теж ветеран. Тільки я ветеран Збройних сил і ветеран Афганістану», - сказав він.
