Мабуть, далеко не усім шанувальникам спорту відомо про існування драгонботу – виду спорту, який неодноразово прославляв та прославляє Україну на різних світових та європейських стартах. Каное завдовжки більш, ніж 12 метрів, яке має «голову» та «хвіст» та, щонайцікавіше, здатне помістити у себе одразу 20 веслувальників.
Про особливості цього виду спорту, його народження у Львові, створення потужного спортивного клубу «Отаман», а також про престижні всеукраїнські змагання «Кубок Лева» в ексклюзивному інтерв’ю Гал-інфо розповів засновник клубу «Отаман», президент федерації драгонботу Львівщини Андрій Маслюк.
Андрію, де у світі найпопулярніший драгонбот? Коли він прийшов до України?
Найпопулярніший драгонбот у Китаї. Можна сказати, що у Піднебесній – це національний вид спорту. Про це говорить його масовість. У Європі цей вид спорту розвивається уже давно, а в Україні він почав з розвиватися з початку 2000 року, відколи створилася всеукраїнська федерація на човнах дракон.
Коли був створений спортивний клуб «Отаман»?
У 2013 році. Можна сказати, він створився на основі колишніх професійних веслувальників. Дійшли висновку, що цей вид спорту в Україні набуває популярності і ми хотіли, щоб Львівщина не пасла задніх. Створивши клуб у 2014 році, ми дебютували на клубному чемпіонаті світу. Зараз у нашому клубі є різна категорія спортсменів: клас Прем’єр (спортсмени від 19 до 40 років), ветерани 40 і старші, а також ветерани 50 і старші. У класі Прем’єр на офіційних змаганнях виступає і чимало ветеранів.
Як народився клуб «Отаман» у Львові?
Можна сказати його створив я та тренер нашої команди Роман Бундз. Раніше ми професійно займалися каное, їздили по різних світових змаганнях. Свого часу мені навіть доводилося виступати за німецькі та інші клуби саме у драгонботі. На той час в Україні ніхто не знав про існування цього виду спорту, і ми вирішили «відкрити» його у Львові. На перших етапах були проблеми, оскільки нам потрібен був човен вартістю 7 тисяч євро. Щоб дати старт цьому виду спорту у Львові, вирішив купити човен та весла. Поступово до нашої команди почали підтягуватися колишні веслувальники. Для початку нам потрібно було показати результат, тому можна сказати, що в нашу команду приходили люди, які у минулому були професіонали саме в каное. У них є база, тому вміють веслувати професійно. Приємно те, що зараз до нашої команди приходять люди, які не були пов’язані з веслуванням.
Як їх навчаєте?
Усе поступово. У драгонботі, як і в усіх видах спорту, техніка відіграє велику роль. Спочатку аматори проходять теорію. Починаємо від азів техінки веслування, після чого люди сідають у човен. Зараз клуб налічує 70 осіб. З них 50 чоловік займаються цим видом спорту регулярно. У них є регулярний тренувальний процес та участь у змаганнях. Деякі з них успішно проходять курс від початківця до досвідченого спортсмена. Головне – це систематичність тренувань.
Як відбувається тренувальний процес у клубі «Отаман»?
У групах. Частина людей тренується в каное. Проблема в тому, що не всі вміють їздити у ньому. Головне – мати спеціальні навики тримати рівновагу. Щоб не перевернутися у каное, потрібно 2-3 місяці наполегливих тренувань. У драгонботі будь-яка людина сідає з командою. Часто новачка садять на кінець човна, щоб він бачив як веслують колеги. Якщо новачок не вписується в загальний ритм команди, він біди не наробить, оскільки не зіб’є з ритму нікого, хто йде за ним.
Андрію, свого часу Ви багато виступали у Канаді. Ймовірно, саме там побачили як цей вид спорту здатний об’єднати різних людей.
Без сумніву. У Канаді дуже популярне веслування, а драгонбот популярний ще більше. Для прикладу, у Європі драгонботом займається багато колишніх професійних веслувальників. Люди будь-що хочуть підтримувати свою фізичну форму після завершення кар’єри. Сучасний драгонбот – це своєрідний «team building» для різних компаній. У Європі драгонбот дуже поширений серед працівників однієї фірми. В Україні аматорський драгонбот лише стає на ноги. Яскраве цьому підтвердження – перший аматорський чемпіонат України.
Розкажіть про роль в команді барабанщика та стернового.
Барабанщик завдає ритм, але по-іншому можна сказати, що його завдають ті спортсмени, які сидять на перших лавках. Завдання барабанщика перенести інформацію команді від загребного. Мова йде про певні прискорення на окремих ділянках траси. Роль стернового також дуже важлива. Він повинен тримати курс човна. Якщо пряма дистанція, дуже важливо човном управляти якомога менше. Кожне рулювання – це гальмування човна. Разом з веслувальниками човен має вагу 2 з половиною тони. Керувати таким судном, повірте, непросто. На дистанції 2000 метрів є три повороти. Там дуже важлива функція стернового. Часто бувають обгони, які також потрібно робити правильно. Найважливіше це безпека на воді. Борони Боже, що човни зіткнулися на повороті. Як показує практика, усі обгони роблять з лівої сторони.
Велика кількість спортсменів-аматорів з драгонботу говорить про масовість та популярність цього виду спорту у Львові та Україні зокрема.
В усіх одна мета. У нашому клубі є люди з різними сферами зайнятості. Від професійних спортсменів до бізнесменів з пенсіонерами. У нас є люди, які мають спортивний характер. Хтось хоче медалі та адреналін, а хтось хоче займатися задля власного здоров’я. Йому не важливо чи він буде першим, чи п’ятим на змаганнях.
Як проводиться відбір в команду перед змаганнями?
У нас є аутригери – одиночні човни з поплавком, щоб не переверталися. Перед змаганнями проводимо відбір саме в аутригерах, скажімо, на дистанції 500 метрів. Проводимо відбір серед спортсменів, які веслують зліва та справа. Хто показує кращий час, той і потрапляє в команду. Три рази в тиждень тренуємося індивідуально, а чотири рази – у човні дракон. Якщо на тренуванні у нас є більше двадцяти людей, наш тренер Роман Бундз вирішує хто працюватиме у драконі, хто в каное, а хто в аутригері.
З Ваших слів зрозуміло, що Роман Бундз є для команди і тренером, і батьком водночас.
Так. По можливості допомагаємо один одного без тренера. Як і в каное та байдарках, тренуємось до появи льоду на воді. Коли замерзає вода, тренувань уже немає. Як тільки лід сходить, незалежно від погоди, починаємо тренуватися. Усі тренування відбуваються на озері в селі Наварія.
Яка Ваша функція у клубі?
Капітан команди та організатор. Головне для нас результат та масовість драгонботу. Зараз хочемо якомога більше залучати корпорації та підприємства. Хочемо, щоб ці команди виступали на чемпіонаті України. На жаль, у нас тільки один човен, а цього дуже мало. Над цим питанням працюємо дуже наполегливо. Потрібного інвентаря наразі бракує.
Яким вимогам відповідає база у селі Наварія?
Давайте розпочнемо з того що нам потрібно? Де тримати човен, де переодягнутися та помитися. У нас усе є в наявності. Озеро, звичайно, не ідеальне, оскільки туди потрапляють каналізаційні стоки. Маємо обіцянки, що скоро його будуть чистити. Хотілося б, щоб воно було чистішим, але на даний момент це складно.
На офіційних змаганнях командам часто доводиться веслувати не на своїх човнах, а на тих, які дадуть організатори. Як це впливає на гонку?
З цим нічого не вдієш. Усі човни здебільшого однакові. У нашого клубу в наявності один човен, але є домовленість з федерацією драгонботу України, що на змагання «Кубок Лева», які відбудуться на озері в селі Наварія 22 липня, нам позичать ще три.
Чи стануть традиційними змагання з драгонботу «Кубок Лева»?
Дуже на це сподіваюся. Для прикладу, минулого року цей турнір ми провели якісно, за що отримали схвальні відгуки на свою адресу. У змаганнях взяли участь десять команд, а цього року їх має бути на одну більше. Минулого року команда зі Львова стала переможцем змагань у змішаному класі, а у відкритому класі ми стали срібними призерами. Цього року змагання відбудуться також у двох класах – у змішаному та відкритому. У змішаному класі повинно бути не менше восьми дівчат. У відкритому класі можуть виступати будь-хто. На Наварії будуть змагатися на дистанції 200 та 2000 метрів. Змагання пройдуть в один день. О 10:00 розпочнуться півфінали та фінали у змаганнях на 200 метрів, а урочисте відкриття заходу розпочнеться о 13:00. Там будуть представники влади, а також президент федерації драгонботу України Валерій Моргун.
Незважаючи на «Кубок Лева», календар турнірів, а особливо міжнародних, у вас дуже насичений.
Так, тільки нещодавно повернулися з угорського Шегета, де відбувся чемпіонат Європи як і серед клубів, так і серед національних збірних. Оскільки ми не залишилися без медалей, наш виступ можна вважати вдалим. У вересні у Венеції відбудеться клубний чемпіонат світу з драгонботу, тому до цих змагань також готуємось особливо. Виступаючи у складі команди «Отаман», ніколи не забуду, як ми виграли чемпіонат світу у Москві. Пригадую, тоді серед великої конкуренції росіян ми перемогли: замайорів наш прапор і ми заспівали гімн України. Аж мурашки по тілу йдуть, коли згадую цей епізод.
В загальному, усі члени нашого клубу – ентузіасти своєї справи, тому у власний розвиток вони вкладають зі своєї кишені. Майже усі поїздки за кордон відбуваються за власні кошти спортсменів.
І на останок, чи вірите в те, що драгонбот рано чи пізно стане олімпійським видом спорту?
Наразі не особливо, але б хотілося у це вірити. Справа в тому, що один екіпаж – це 22 спортсмени. Уявіть собі скільки ж це треба медалей (сміється). На мою думку, якщо драгондбот і стане олімпійським видом спорту, так це в тому випадку, коли у човні буде не 22 людей, а вдвічі менше. Найголовніше те, щоб цей вид спорту розвивався у нашому регіоні та гуртував довкола себе цікавих людей зі спільними інтересами.
Юрій Ромась, Гал-інфо
